|
Lord of the Rings The Two Towers The
|
| 00:00:31 |
ВЛАДАР ПЕРСНІВ |
| 00:01:12 |
Ти не пройдеш! |
| 00:01:14 |
Гендальф! |
| 00:01:20 |
Я - слуга Довічного Вогню, |
| 00:01:22 |
Владар полум'я Анору. |
| 00:01:33 |
Повертайся до Темряви! |
| 00:01:36 |
Вогонь безодні тобі не допоможе, полум’я Удуну! |
| 00:01:43 |
Ти не пройдеш! |
| 00:02:14 |
Ні! Ні! |
| 00:02:16 |
Гендальф! |
| 00:02:25 |
Тікайте, дурні! |
| 00:02:27 |
Ні! |
| 00:02:30 |
ГЕНДАЛЬФ! |
| 00:03:39 |
Гендальф! |
| 00:03:41 |
Що таке, пане Фродо? |
| 00:03:45 |
Нічого. |
| 00:03:54 |
Просто наснилося. |
| 00:03:59 |
ДВІ ВЕЖІ |
| 00:04:08 |
Ти бачиш землю? |
| 00:04:11 |
Ні, не дивися вниз, Сем! Просто спускайся! |
| 00:04:24 |
Зловіть це! Впіймайте, пане Фродо! |
| 00:04:29 |
- Пане Фродо! |
| 00:04:34 |
Здається, я дістався до землі. |
| 00:04:40 |
Болота, скелі і дідько його знає, що ще. |
| 00:04:42 |
Це ж не нормально. Все це! |
| 00:04:49 |
- А що тут всередині? |
| 00:04:54 |
На випадок, якщо ми коли курицю їстимемо чи щось таке. |
| 00:04:58 |
Курицю? |
| 00:05:01 |
Ніколи не знаєш. |
| 00:05:02 |
О Сем, мій любий Сем. |
| 00:05:06 |
Це ж дещо особливе. |
| 00:05:08 |
Найкраща сіль в усьому Буковені. |
| 00:05:12 |
Це справді дещо особливе. |
| 00:05:17 |
Це часточка рідного дому. |
| 00:05:22 |
Ми не можемо його тут залишити. |
| 00:05:25 |
Та хто нас тут переслідуватиме, пане Фродо? |
| 00:05:29 |
Та й справді шкода. Пані Галадріель мені його подарувала. |
| 00:05:34 |
Справжня ельфійська мотузка. |
| 00:05:36 |
Ну, тут нічого не поробиш. Я сам цей вузол зав’язав. |
| 00:05:39 |
Так швидко він не відв’яжеться. |
| 00:05:49 |
Справжня ельфійська мотузка. |
| 00:06:05 |
Мордор! Єдине місце в Середзем‘ї, |
| 00:06:09 |
І це саме те місце, до якого ми прагнемо дістатися! |
| 00:06:12 |
Але зробити цього ми не можемо. |
| 00:06:15 |
Не треба прикидатися, пане Фродо. Ми заблукали. |
| 00:06:20 |
Я не думаю, що Гендальф |
| 00:06:24 |
Є багато речей, які він не планував, Сем. Але вони сталися. |
| 00:06:42 |
Пане Фродо? |
| 00:06:47 |
Це Перстень, так же? |
| 00:06:50 |
Він стає все важчим. |
| 00:07:04 |
- Що у нас ще є з харчу? |
| 00:07:07 |
О, смакота! |
| 00:07:10 |
Лембас. І найкраще ... |
| 00:07:14 |
Ще більше Лембасу. |
| 00:07:27 |
Чужоземну кухню я, власне, не дуже полюбляю. |
| 00:07:29 |
Але ельфійська їжа, визнаю, непогана. |
| 00:07:32 |
Ніщо не може тобі настрій зіпсувати, Сем? |
| 00:07:42 |
Хіба що оті дощові хмари. |
| 00:08:17 |
Чомусь мені все це видається знайомим. |
| 00:08:20 |
Бо ми тут уже були. Ми просто ходимо колом. |
| 00:08:24 |
А як же тут смердить! |
| 00:08:28 |
Тут десь має бути смердюче болото. Ти відчуваєш запах? |
| 00:08:31 |
Так, відчуваю. |
| 00:08:39 |
Ми не самі. |
| 00:08:55 |
Крадії. Крадії! |
| 00:08:59 |
Брудні дрібні крадії! |
| 00:09:03 |
Де воно? |
| 00:09:05 |
Де воно?! |
| 00:09:08 |
Вони його в нас вкрали, моє золотце. |
| 00:09:17 |
Будьте ви прокляті! Ми вас ненавидимо! |
| 00:09:20 |
Воно наше, так, і ми його хочемо! |
| 00:10:16 |
Це Жало. Ти його вже колись бачив. |
| 00:10:20 |
Я не помиляюся, Голлум? |
| 00:10:23 |
Так. |
| 00:10:26 |
Негайно відпусти його, бо глотку переріжу. |
| 00:10:46 |
Вона пече! Вона нам пече! |
| 00:10:51 |
Нам холодно! |
| 00:10:53 |
Мерзенні ельфи її сплели. |
| 00:10:56 |
Зніміть її з нас! |
| 00:10:58 |
- Тихо! |
| 00:11:02 |
Це безнадійно! Кожен орк у Мордорі його почує! |
| 00:11:05 |
Треба його зв’язати і залишити тут. |
| 00:11:08 |
Ні! Це нас уб’є! Уб’є нас! |
| 00:11:13 |
Та ти іншого і не заслужив! |
| 00:11:16 |
Можливо він справді заслужив смерті. |
| 00:11:21 |
Але тепер, коли я його бачу, мені його шкода. |
| 00:11:28 |
Ми будемо люб’язними до Вас, якщо ви будете люб’язними. |
| 00:11:32 |
Зніміть її з нас! |
| 00:11:38 |
Ми обіцяємо робити, що ви нам скажете. Ми обіцяємо! |
| 00:11:44 |
Ти не можеш дати обіцянку, якій я міг би повірити. |
| 00:11:49 |
Ми присягаємося! |
| 00:11:51 |
Ми служитимемо вам, панові золотця! |
| 00:11:57 |
Ми присягаємося еее ... еее... золотцем. |
| 00:12:02 |
Голлум! Голлум! |
| 00:12:03 |
Цей перстень зрадливий. Тому дотримуйся свого слова! |
| 00:12:08 |
Так. золотцем. |
| 00:12:15 |
Золотцем. |
| 00:12:19 |
Я тобі не вірю! |
| 00:12:22 |
- Йди сюди! |
| 00:12:24 |
- Сем! |
| 00:12:27 |
Якщо ми його відпустимо, він придушить нас, коли спатимемо! |
| 00:12:41 |
- Ти знаєш шлях до Мордору? |
| 00:12:48 |
Ти там уже був? |
| 00:12:50 |
Так. |
| 00:13:03 |
Тоді ти поведеш нас до Чорних Воріт. |
| 00:13:14 |
До Воріт! До Воріт! До Воріт, сказав пан! Так! |
| 00:13:17 |
Ні! Ми не хочемо туди назад! |
| 00:13:20 |
Не туди. Не до нього! |
| 00:13:22 |
Вони не можуть нас примушувати. Голлум! Голлум! |
| 00:13:25 |
Але ми присяглися служити панові золотця. |
| 00:13:30 |
Ні! Там тільки попіл і спрага. |
| 00:13:34 |
І печери, печери, печери! І орки! Тисячі орків! |
| 00:13:39 |
І оте Велике Око, завжди дивиться. |
| 00:13:46 |
Гей! Негайно повернися! |
| 00:13:49 |
Повернися! |
| 00:13:53 |
Ну! Що я тобі казав?! Він утік, цей вітрогон! |
| 00:13:57 |
Такі його обіцянки! |
| 00:14:00 |
За мною, хоббіти! Сюдою! |
| 00:14:16 |
Меррі. |
| 00:14:19 |
Меррі! |
| 00:14:26 |
Ви запізнилися. |
| 00:14:27 |
Наш пан вже нетерплячий. |
| 00:14:30 |
Він вимагає цих буковеньських пацюків. |
| 00:14:32 |
Такі слимаки як ти мені не наказуватимуть. |
| 00:14:38 |
Саруман отримає свою здобич. |
| 00:14:41 |
Ми їх віднесемо. |
| 00:14:50 |
Меррі! |
| 00:14:52 |
Меррі! Прокинься! |
| 00:14:56 |
Мій друг хворий. |
| 00:14:59 |
Йому потрібна вода. Благаю! |
| 00:15:02 |
Хворий? То дамо йому трохи нашого зіллячка. |
| 00:15:09 |
Припиніть! |
| 00:15:13 |
Я він слабенький у тебе! |
| 00:15:18 |
Не чіпайте його! |
| 00:15:19 |
Що? Ти теж хочеш? |
| 00:15:22 |
Га? |
| 00:15:24 |
То будь ласкавий і стули пельку. |
| 00:15:30 |
Меррі... |
| 00:15:32 |
Привіт, Піп. |
| 00:15:36 |
Ти поранений! |
| 00:15:37 |
Зі мною все гаразд. Я лише прикидався. |
| 00:15:40 |
Прикидався? |
| 00:15:42 |
Бачиш? Навіть ти проковтнув. |
| 00:15:47 |
Не турбуйся про мене, Піппін. |
| 00:15:51 |
Що таке? Що ти відчуваєш? |
| 00:15:53 |
Людську плоть. |
| 00:15:57 |
Вони йдуть за нами. |
| 00:16:02 |
Вперед, хутчіше, хлопці! |
| 00:16:03 |
Йдемо далі! |
| 00:16:05 |
Вперед! |
| 00:16:28 |
Вони біжать швидше. |
| 00:16:31 |
Вони, мабуть, учули нас. |
| 00:16:33 |
Швидше! |
| 00:16:39 |
Хутчіше, Гімлі! |
| 00:16:44 |
Три ночі й дні ми біжимо за ними. Без їжі та спочинку. |
| 00:16:49 |
І ні сліду того, кого шукаємо, окрім хіба що голого каміння. |
| 00:17:23 |
Так просто не відпадають листя Лорієну! |
| 00:17:27 |
Тоді вони, напевне, ще живі. |
| 00:17:31 |
І хіба що на день попереду нас. Вперед! |
| 00:17:36 |
Хутко, Гімлі! Ми наздоженемо їх! |
| 00:17:38 |
Через поле навпростець ми не дуже. |
| 00:17:42 |
На них нас не стримати. |
| 00:17:57 |
Рохан ... Земля Вершників. |
| 00:18:02 |
Тут щось дивне відбувається. |
| 00:18:05 |
Щось Зле додає тим істотам швидкості |
| 00:18:08 |
і спрямовує свою волю проти нас. |
| 00:18:16 |
Леголас! Що бачить твоє ельфійське око? |
| 00:18:19 |
Сліди уруків ведуть на Північний Захід. |
| 00:18:25 |
Саруман. |
| 00:18:35 |
Світ змінюється. |
| 00:18:38 |
Хто зможе протистояти армії Ізенгарду та Мордору? |
| 00:18:49 |
Хто зможе протистояти силі Саурона та Сарумана |
| 00:18:54 |
та союзові двох веж? |
| 00:19:03 |
Разом, Сауроне, мій пане, |
| 00:19:06 |
ми пануватимемо над Середзем‘ям. |
| 00:19:26 |
Старий світ згорить у полум’ї плавильних печей. |
| 00:19:30 |
Усі ліси зникнуть. |
| 00:19:34 |
І новий порядок пануватиме. |
| 00:19:38 |
Ми запустимо машину війни |
| 00:19:42 |
мечами та списами і залізними кулаками орків. |
| 00:19:59 |
Щоб через два тижні вони були озброєні та готові до маршу. |
| 00:20:03 |
Але, мій пане, їх занадто багато. |
| 00:20:04 |
Ми не встигнемо всіх озброїти. Нам не вистачає матеріалу. |
| 00:20:07 |
Зведіть греблю, спиніть річку, паліть печі день і ніч! |
| 00:20:11 |
Але стільки дров у нас теж немає. |
| 00:20:15 |
У нас за воротами Фангорнський ліс. |
| 00:20:20 |
- Спаліть його. |
| 00:20:22 |
Ми боротимемося за вас. |
| 00:20:25 |
Присягнися! |
| 00:20:38 |
На смерть за Сарумана! |
| 00:20:42 |
Вершники забрали вашу землю! |
| 00:20:46 |
Ваш народ вигнали у гори і змусили жити на скелях. |
| 00:20:53 |
Поверніть те, що у вас вкрали! Спаліть усе! |
| 00:20:59 |
Нам лише треба позбутися тих, хто стоїть проти нас. |
| 00:21:04 |
Це розпочнеться у Рохані. |
| 00:21:08 |
Селюки там занадто довго опиралися. Тепер цьому край. |
| 00:21:13 |
Еотаїне! Еотаїне! |
| 00:21:17 |
Візьми сестру! Ви їхатимете швидше, якщо будете лише вдвох. |
| 00:21:20 |
Але тато заборонив Еотаїну брати Герульфа, |
| 00:21:25 |
Послухай! Вам треба їхати у Едорас і попередити всіх. |
| 00:21:29 |
- Так, мамо. |
| 00:21:33 |
Фредо, я незабаром приїду. |
| 00:21:41 |
Швидше! |
| 00:21:49 |
Їдь, дитино! |
| 00:22:03 |
Рохан, мій владарю, уже майже впав. |
| 00:22:19 |
Теодред. |
| 00:22:20 |
Знайдіть королівського сина! |
| 00:22:38 |
Мордор заплатить за це кров'ю. |
| 00:22:40 |
Ці орки не з Мордору. |
| 00:22:44 |
Пане Еомер! Тут! |
| 00:22:56 |
Він живий. |
| 00:23:27 |
Теодред! |
| 00:23:42 |
Ваш син тяжко поранений, мій пане. |
| 00:23:45 |
На нього напали орки. |
| 00:23:48 |
Якщо ми не оборонятимемо нашу землю, |
| 00:23:50 |
то Саруман забере її силою. |
| 00:23:52 |
Це брехня. |
| 00:23:57 |
Саруман Білий завжди був нашим другом та союзником. |
| 00:24:06 |
Гріма. |
| 00:24:09 |
Мій син. Гріма... |
| 00:24:13 |
Орки вільно ходять нашими землями, |
| 00:24:16 |
без зупину, вбивають без спочину, без покарання. |
| 00:24:20 |
Орки з білою рукою Сарумана. |
| 00:24:31 |
Чому Ви обтяжуєте турботами і |
| 00:24:36 |
Хіба ви не бачите? |
| 00:24:39 |
Ваш дядько вже і так страждає від |
| 00:24:49 |
Підбурювання? |
| 00:24:50 |
Коли тебе купив Саруман? |
| 00:24:53 |
Що було обіцяною платою? |
| 00:24:56 |
Шматок пирога, коли інших позбудуться? |
| 00:25:12 |
Ти занадто довго спостерігав за моєю сестрою. |
| 00:25:14 |
Занадто довго ти її підстерігав. |
| 00:25:24 |
Ви забагато бачите, Еомер, сине Еомунда. |
| 00:25:28 |
Занадто багато. |
| 00:25:32 |
Відсьогодні ви вислані з Рохану |
| 00:25:36 |
і всі ваші воїни. |
| 00:25:39 |
Якщо Ви повернетеся, вас стратять. |
| 00:25:41 |
Твої накази це ніщо. |
| 00:25:44 |
Вони нічого не означають. |
| 00:25:46 |
О ні, це не мій наказ. |
| 00:25:49 |
Це указ короля. |
| 00:25:53 |
Він його вранці підписав. |
| 00:26:25 |
Дихати глибше. Ось так. Дихати! |
| 00:26:34 |
Вони біжать так, ніби їх женуть батогами їхні пані! |
| 00:26:54 |
Ми підемо далі, лише коли спочинемо трохи. |
| 00:26:58 |
Розведіть ватру, негайно! |
| 00:27:04 |
Меррі! Меррі!!! |
| 00:27:09 |
Я думаю, що даремно ми залишили Буковень, Піппін. |
| 00:27:22 |
А це що за звуки? |
| 00:27:26 |
- Це дерева. |
| 00:27:30 |
Ти пригадуєш Старий Ліс, на межі з Забрендом? |
| 00:27:34 |
Кажуть, що там є дещо у воді, |
| 00:27:36 |
що допомагає деревам зростати і оживляє їх. |
| 00:27:40 |
Оживляє? |
| 00:27:42 |
Дерева, що шепотять, говорять одне з одним |
| 00:27:47 |
і навіть рухаються. |
| 00:27:51 |
Я вже зголоднів. |
| 00:27:53 |
Лише цей червивий хліб вже три смердючі дні! |
| 00:27:57 |
Так! Чому б нам не з'їсти трохи м'яса? |
| 00:28:04 |
Що з тими? |
| 00:28:06 |
Вони свіжі. |
| 00:28:08 |
Вони не для того, щоб їх зжерли. |
| 00:28:18 |
А що з їхніми ногами? Вони ж їм не треба. |
| 00:28:23 |
- Вони такі смачні! |
| 00:28:28 |
Полонених доставлять до Сарумана. |
| 00:28:30 |
Живими і неушкодженими. |
| 00:28:34 |
Живими? |
| 00:28:39 |
Чого це живими? |
| 00:28:40 |
А можна з ними погратися? |
| 00:28:45 |
Вони мають дещо при собі. Ельфійську зброю. |
| 00:28:48 |
Владарю вона потрібна для війни. |
| 00:28:54 |
- Вони думають, що Перстень у нас. |
| 00:28:56 |
Якщо вони дізнаються, що він не у нас, нам кінець. |
| 00:29:00 |
Лише шматочок! Манюсінький шматочок! |
| 00:29:03 |
Ні! |
| 00:29:10 |
Скуштуємо сьогодні м'яса, хлопці. |
| 00:29:19 |
Піппін! Тікаймо! |
| 00:29:30 |
Ну що ж! Кличте на допомогу! |
| 00:29:35 |
Кричіть! Хто тепер вас врятує? |
| 00:29:48 |
Піппін! |
| 00:30:13 |
Червоне сонце сходить. |
| 00:30:16 |
Вночі було пролито кров. |
| 00:30:49 |
Вершники Рохану, що є нового на цій землі? |
| 00:31:19 |
Що шукають ельф, людина і гном у землях Вершників? |
| 00:31:24 |
Говоріть хутко! |
| 00:31:26 |
Назвіть мені ваше ім’я, Вершнику, і я назву вам своє. |
| 00:31:39 |
Я б вам голову зніс, гноме, |
| 00:31:42 |
якби вона хоч трохи вище над землею росла. |
| 00:31:45 |
Ви помрете швидше, аніж встигнете торкнутися меча. |
| 00:31:55 |
Мене звуть Арагорн, син Араторна. |
| 00:31:58 |
Це Гімлі, син Глоїна, та Леголас з Ельфійського королівства. |
| 00:32:02 |
Ми є друзями Рохану та Теодена, вашого короля. |
| 00:32:07 |
Теоден вже не здатен відрізнити друга від ворога. |
| 00:32:10 |
Навіть своє військо не впізнає. |
| 00:32:17 |
Саруман отруїв розум короля |
| 00:32:19 |
і вимагає панування над цією землею. |
| 00:32:22 |
Моє військо складається з тих, хто є віддані Рохану. |
| 00:32:25 |
І тому нас вислали. |
| 00:32:29 |
Білий Чарівник хитрий. |
| 00:32:33 |
Кажуть, він з’являється тут і там |
| 00:32:36 |
як старий чоловік в капелюсі та мантії. |
| 00:32:40 |
І скрізь він має своїх шпигунів. |
| 00:32:43 |
Ми не його шпигуни. |
| 00:32:46 |
Ми переслідуємо групу уруків на захід по долині. |
| 00:32:49 |
Вони захопили двох наших друзів. |
| 00:32:51 |
Ми знищили уруків. Всіх перебили вночі. |
| 00:32:55 |
Але з ними були двоє хоббітів! Ви не бачили їх? |
| 00:32:57 |
Вони маленькі, як діти для нас. |
| 00:33:03 |
Ми не залишили живих. |
| 00:33:06 |
Трупи ми спалили. |
| 00:33:14 |
Вони мертві? |
| 00:33:18 |
Мені шкода. |
| 00:33:24 |
Хасуфель! Арод! |
| 00:33:29 |
Нехай ці коні послужать вам довше |
| 00:33:31 |
аніж своїм останнім власникам. |
| 00:33:35 |
Прощавайте. |
| 00:33:41 |
Шукайте своїх друзів. |
| 00:33:44 |
Але не плекайте надії. |
| 00:33:47 |
Її втрачено на цій землі. |
| 00:33:50 |
Ми скачемо на Північ! |
| 00:34:41 |
Це один з їхніх пасків. |
| 00:34:44 |
Нехай вони спочивають у мирі ... |
| 00:34:46 |
Нехай вони знайдуть спокій ... у смерті. |
| 00:34:56 |
Ми їх покинули напризволяще. |
| 00:35:11 |
Один хоббіт лежав тут. |
| 00:35:14 |
А другий тут. |
| 00:35:27 |
Вони повзли. |
| 00:35:32 |
Їхні руки були зв’язані. |
| 00:35:46 |
Мотузки було розрізано. |
| 00:36:02 |
Потім вони побігли. |
| 00:36:08 |
Їх переслідували. |
| 00:36:10 |
Пасок! |
| 00:36:18 |
Біжи! |
| 00:36:23 |
Сліди ведуть від бою. |
| 00:36:29 |
До Фангорнського Лісу. |
| 00:36:31 |
Фангорн? Яке божевілля їх туди потягло? |
| 00:36:52 |
Ми від нього відірвалися? Я думаю, що так. |
| 00:37:02 |
Я повідриваю вам руки! |
| 00:37:11 |
Йдіть сюди! |
| 00:37:17 |
Дерева. На дерево, Піппін! |
| 00:37:28 |
Його немає. |
| 00:37:42 |
Меррі! |
| 00:37:49 |
Аааа! |
| 00:37:55 |
Зараз я тобі черево випущу! |
| 00:38:06 |
Тікай, Меррі! |
| 00:38:16 |
Маленькі орки, бур-а-рум! |
| 00:38:21 |
Воно говорить, Меррі. Дерево говорить! |
| 00:38:24 |
Дерево? |
| 00:38:26 |
Я не дерево! |
| 00:38:28 |
Я - ент. |
| 00:38:31 |
Деревний пастир. Охоронець лісів. |
| 00:38:36 |
Не говори до нього, Меррі! Не дратуй його. |
| 00:38:40 |
Древесом називає мене дехто. |
| 00:38:43 |
І ... на чиєму Ви боці? |
| 00:38:46 |
Боці? |
| 00:38:48 |
Я ні на чиєму боці. |
| 00:38:51 |
Бо ніхто є на моєму боці, малий орче. |
| 00:38:56 |
Ніхто більше не любить лісу. |
| 00:39:02 |
Ми не орки. Ми хоббіти! |
| 00:39:04 |
Хоббіти? Ммммммммм ... |
| 00:39:08 |
Ніколи не чув про хоббітів. |
| 00:39:13 |
Схоже на орчу чортівню. |
| 00:39:18 |
Вони приходять з вогнем. |
| 00:39:20 |
Вони приходять з сокирами. |
| 00:39:23 |
Нищать, копають, ламають, рубають, палять! |
| 00:39:28 |
Непрохані гості! |
| 00:39:30 |
- Будь вони прокляті! |
| 00:39:33 |
Ми хоббіти! Напіврослики! |
| 00:39:36 |
Буковенці! |
| 00:39:38 |
Може й так, а може й ні. |
| 00:39:44 |
Білий Чарівник розбереться. |
| 00:39:49 |
Білий Чарівник? |
| 00:39:52 |
Саруман. |
| 00:40:06 |
Дивіться! Дивіться! Ми вас привели! |
| 00:40:10 |
Скоріше, хоббіти. Скоріше! |
| 00:40:16 |
Яке щастя, що ми вас знайшли. |
| 00:40:25 |
Гарний хоббіт. |
| 00:40:28 |
Болото! Він завів нас до болота. |
| 00:40:32 |
Болото. Так, так. |
| 00:40:35 |
Ходіть, пане. |
| 00:40:37 |
Ми проведемо вас найбезпечнішим шляхом через туман. |
| 00:40:42 |
Скоріше, хоббіти! Ходімо! Треба швидко йти. |
| 00:40:49 |
Я його знайшов. Так. |
| 00:40:51 |
Шлях через болота. |
| 00:40:54 |
Орки сюдою не ходять. Орки його не знають. |
| 00:40:58 |
Вони йдуть багато верст навкруги. |
| 00:41:02 |
Ходіть швидше! Тихо і швидко як тіні нам треба йти. |
| 00:41:08 |
Ненавиджу це місце. Занадто тихо. |
| 00:41:11 |
Уже два дні і пташини не чутно. |
| 00:41:14 |
Ні, жодного птаха, щоб зжерти. |
| 00:41:17 |
Жодного птаха, щоб пожувати. |
| 00:41:22 |
Ми помремо з голоду. |
| 00:41:25 |
Помремо, моє золотце. |
| 00:41:43 |
Ось. |
| 00:41:46 |
Що це, щось поїсти? Так?.. Воно смачне? |
| 00:41:55 |
Він хоче нас отруїти! |
| 00:41:58 |
Ми не можемо їсти харч хоббітів. |
| 00:42:03 |
Ми помремо з голоду! |
| 00:42:07 |
То помирай вже. І забудемо по тебе. |
| 00:42:10 |
Жорстокий хоббіт! |
| 00:42:12 |
Йому все одно, що ми хочемо їсти. |
| 00:42:15 |
Йому все одно, що ми помремо. |
| 00:42:20 |
Але панові не все одно. |
| 00:42:25 |
Не все одно. |
| 00:42:27 |
Пан знає як воно. |
| 00:42:31 |
Так. Моє золотце. |
| 00:42:39 |
Коли воно вами оволодіє, |
| 00:42:45 |
то воно вже ніколи не відпустить. |
| 00:42:49 |
Не торкайся до мене! |
| 00:43:22 |
Там мерці! |
| 00:43:24 |
Мертві обличчя у воді! |
| 00:43:31 |
Всі мертві. Всі згнили. |
| 00:43:34 |
Ельфи і люди і орки. |
| 00:43:38 |
Могутня битва. Давно вже. |
| 00:43:42 |
Болота мерців. Так, так їх називають. |
| 00:43:48 |
Сюди. |
| 00:43:51 |
Не йдіть на світло. |
| 00:43:55 |
Обережно! Бо інакше хоббіти приєднаються до мерців |
| 00:43:58 |
і запалять свої маленькі свічки. |
| 00:44:28 |
Фродо! |
| 00:45:12 |
Голлум? |
| 00:45:13 |
Не йдіть на світло! |
| 00:45:16 |
- Голлум! |
| 00:45:19 |
Все гаразд? |
| 00:45:48 |
Таке чарівне. Таке прекрасне. |
| 00:45:55 |
О, моє золотце... |
| 00:46:00 |
Що ти сказав? |
| 00:46:02 |
Панові треба спати. Панові треба набиратися сили. |
| 00:46:10 |
- Хто ти? |
| 00:46:12 |
Його не стосується. Голлум! Голлум! |
| 00:46:15 |
Гендальф казав, що ти один з Річкових. |
| 00:46:17 |
Ґрунт твердий, кусючий, злий, на вугілля схожий, |
| 00:46:21 |
Він казав, що твоє життя то сумна історія. |
| 00:46:23 |
ніжки наші палить, змій, ніхто не допоможе. |
| 00:46:27 |
Колись ти був дуже схожим на хоббіта? |
| 00:46:34 |
Смеагол. |
| 00:46:40 |
Як він мене назвав? |
| 00:46:43 |
Це було колись твоє ім'я, хіба не так? |
| 00:46:47 |
Колись дуже давно. |
| 00:46:50 |
Моє ім'я. |
| 00:46:53 |
Моє ім'я ... |
| 00:46:59 |
С... С... Смеагол. |
| 00:47:08 |
- Чорні вершники! |
| 00:47:21 |
Ходімо, Фродо! Ховайся! |
| 00:47:24 |
Швидко! Інакше нас побачать! Побачать! |
| 00:47:27 |
Я думав, вони мертві! |
| 00:47:29 |
Мертві? Ні, їх не можна вбити. Неможливо. |
| 00:47:59 |
Примари! Примари на крилах! |
| 00:48:10 |
Вони кличуть його. Вони кличуть золотце. |
| 00:48:18 |
Пане Фродо, не бійся! Я з тобою. |
| 00:48:37 |
Скоріше, хоббіти. |
| 00:48:38 |
Чорні Ворота вже близько. |
| 00:48:48 |
Орча кров. |
| 00:49:00 |
Це дивні сліди. |
| 00:49:03 |
Повітря тут таке задушливе. |
| 00:49:05 |
Цей ліс старий. |
| 00:49:09 |
Дуже старий. |
| 00:49:13 |
Повний спогадів |
| 00:49:18 |
та люті. |
| 00:49:26 |
Дерева говорять одне з одним. |
| 00:49:29 |
Гімлі! Опусти сокиру! |
| 00:49:32 |
Ооо ... |
| 00:49:35 |
У них є почуття, друже мій. |
| 00:49:38 |
Це були ельфи ... Вони збудили дерева |
| 00:49:43 |
і навчили їх говорити. |
| 00:49:45 |
Дерева говорять? |
| 00:49:48 |
Та про що можуть говорити дерева? |
| 00:49:51 |
Хіба що про різновиди лайна білочок. |
| 00:49:57 |
Там ззовні щось є. |
| 00:50:06 |
Що ти бачиш? |
| 00:50:08 |
Білий Чарівник, він наближається. |
| 00:50:16 |
Не можна дозволяти йому заговорити, |
| 00:50:29 |
Нам треба діяти швидко. |
| 00:50:47 |
Ви йдете слідами двох молодих хоббітів. |
| 00:50:50 |
Де вони? |
| 00:50:52 |
Вони тут проходили. Позавчора. |
| 00:50:55 |
Вони зустріли декого, кого не сподівалися зустріти. |
| 00:51:00 |
Це вас втішає? |
| 00:51:01 |
Хто Ви? |
| 00:51:06 |
Покажіться! |
| 00:51:16 |
Це неможливо! |
| 00:51:21 |
Пробач мені. |
| 00:51:22 |
Я сприйняв тебе за Сарумана. |
| 00:51:25 |
Я і є Саруман. |
| 00:51:30 |
Скоріше, Саруман, яким би він мав бути. |
| 00:51:34 |
Але тебе поглинув морок! |
| 00:51:38 |
І вогонь ... і вода. |
| 00:51:41 |
Від найглибших темниць до найвищих вершин |
| 00:51:45 |
боровся я проти Бальрогу з Морготу. |
| 00:52:04 |
Поки врешті не переміг свого ворога |
| 00:52:07 |
і кинув його тіло до підніжжя скелі. |
| 00:52:17 |
Тоді мене охопила темрява |
| 00:52:20 |
і я летів у просторі без думок та часу. |
| 00:52:25 |
Зірки пролітали повз мене |
| 00:52:27 |
і кожен день був таким довгим, як людський вік на Землі. |
| 00:52:34 |
Але то ще був не кінець. |
| 00:52:37 |
Життя повернулося до мене. |
| 00:52:41 |
Мене прислали назад, доки моє завдання не буде виконано. |
| 00:52:45 |
Гендальф! |
| 00:52:47 |
Гендальф? |
| 00:52:50 |
Так ... |
| 00:52:55 |
Так мене раніше називали. |
| 00:52:59 |
Гендальф Сірий. |
| 00:53:03 |
Це було моє ім'я. |
| 00:53:04 |
Гендальф! |
| 00:53:07 |
Я – Гендальф Білий. |
| 00:53:13 |
І я повернувся до вас на зламі часу. |
| 00:53:18 |
Перший етап вашої подорожі завершився, тепер чекає наступний. |
| 00:53:23 |
Нам треба негайно їхати до Едорасу. |
| 00:53:25 |
Едорасу? |
| 00:53:26 |
Це не маленька відстань. |
| 00:53:29 |
Ми недобрі вістки з Рохану чули. З королем там не все гаразд.. |
| 00:53:32 |
Так, і це не легко буде виправити. |
| 00:53:35 |
Скажіть ще, що ми весь цей шлях пройшли даремно? |
| 00:53:37 |
Хіба ми покинемо хоббітів у цьому |
| 00:53:40 |
темному, жахливому, смердючому, гнилому ... |
| 00:53:46 |
тобто, чарівному, справді чарівному лісі? |
| 00:53:52 |
Це був більш ніж випадок, що привів |
| 00:53:56 |
Тут уже давно дрімає могутня сила. |
| 00:54:00 |
Прихід Меррі та Піппіна стане тим дрібненьким камінцем, |
| 00:54:04 |
що викликає у горах лавину. |
| 00:54:08 |
У дечому ти абсолютно не змінився, мій друже. |
| 00:54:10 |
Ти і досі говориш загадками. |
| 00:54:17 |
Тут станеться дещо, |
| 00:54:19 |
що не траплялося з прадавніх часів. |
| 00:54:23 |
Енти прокинуться |
| 00:54:27 |
і відчують, які вони могутні. |
| 00:54:29 |
Могутні? |
| 00:54:32 |
О, це добре. |
| 00:54:33 |
Отже, припиніть ці дурниці, пане гном! |
| 00:54:36 |
Меррі та Піппін у безпеці. |
| 00:54:39 |
І повір мені, їм значно менше загрожує небезпека аніж тобі. |
| 00:54:42 |
Цей новий Гендальф ще більш буркотливий, аніж старий. |
| 00:55:08 |
Це один з меарасів, |
| 00:55:10 |
хіба що мої очі засліплені якимись чарами. |
| 00:55:29 |
Тінебор. |
| 00:55:34 |
Він є князем усіх коней |
| 00:55:38 |
і мені вірним другом у багатьох небезпеках. |
| 00:55:55 |
Як в ніжні букові листки вгортається гілля, |
| 00:55:58 |
А сонця промінь лісові струмочки звеселя... |
| 00:56:02 |
Щасливі мандри без кінця |
| 00:56:06 |
і пахощів розмай - |
| 00:56:09 |
Вернись, кохана, і скажи: |
| 00:56:12 |
який чудовий край! |
| 00:56:15 |
Який прекрасний вірш. |
| 00:56:19 |
- А це ще дуже далеко? |
| 00:56:23 |
Вам це здаватиметься далеким. |
| 00:56:27 |
Моя домівка лежить глибоко в лісі |
| 00:56:32 |
біля підніжжя гір. |
| 00:56:36 |
Я пообіцяв Гендальфові, що з вами нічого не станеться. |
| 00:56:40 |
А те що я обіцяю, стається. |
| 00:56:44 |
Я думаю, що наступне вам теж сподобається. |
| 00:56:49 |
Це власне творіння. |
| 00:56:51 |
Отже ... |
| 00:56:53 |
У вербових низинах |
| 00:56:57 |
Я блукав навесні |
| 00:56:59 |
О ніжні пахощі весни |
| 00:57:03 |
У Нан-Тасаріоні |
| 00:57:04 |
І я казав: то є добро … |
| 00:57:08 |
Влітку вітав я в'язи Оссіріанду |
| 00:57:11 |
О сяйво й музика літа |
| 00:57:15 |
І думав я – тут є найкраще… |
| 00:57:18 |
До букових лісів далеких |
| 00:57:23 |
Я забрідав під осінь |
| 00:57:26 |
То все було, що я бажав. |
| 00:57:28 |
О... Оооо. |
| 00:57:35 |
Спіть, маленькі буковенці. |
| 00:57:39 |
Не слухайте нічного лісу. |
| 00:57:43 |
Спіть до першого сонця. |
| 00:57:48 |
А я ще маю справи в лісі. |
| 00:57:52 |
Багатьох треба скликати. |
| 00:57:55 |
Багатьох, хто має прийти. |
| 00:57:58 |
Тінь лягла над Фангорном. |
| 00:58:03 |
Смерть лісів земних наближається. |
| 00:58:18 |
Примарна тінь, що прокинулася на Сході, набуває форми. |
| 00:58:22 |
Саурон не терпітиме суперника. |
| 00:58:26 |
З вершини Барад-Дуру око спостерігає невпинно. |
| 00:58:30 |
Але він ще недостатньо могутній, щоб відкинути весь страх. |
| 00:58:35 |
Його постійно мучить сумнів. |
| 00:58:37 |
Він почув чутки. Спадкоємець Нуменору живий. |
| 00:58:43 |
Саурон боїться тебе, Арагорне. |
| 00:58:47 |
Він боїться того, ким ти можеш стати. |
| 00:58:50 |
Тому він буде діяти швидко проти світу людського. |
| 00:58:53 |
Він використає Сарумана, щоб знищити Рохан. |
| 00:58:57 |
Почнеться війна. |
| 00:58:59 |
Рохан має захищатися і в цьому наше перше завдання. |
| 00:59:02 |
Бо Рохан слабкий і вже майже здався. |
| 00:59:05 |
Думки короля не є його власними. Він під владою Сарумана. |
| 00:59:09 |
Його вплив на короля Теодена наразі дуже великий. |
| 00:59:12 |
Саурон та Саруман затягують вузол. |
| 00:59:16 |
Але які б злодійські плани вони не мали, |
| 00:59:24 |
Перстень досі від них схований. |
| 00:59:27 |
І що ми намагатимемося його знищити, |
| 00:59:29 |
їм не насниться навіть в найжахливіших снах. |
| 00:59:32 |
І так зброя ворога наближається до Мордору. |
| 00:59:36 |
В руці хоббіта |
| 00:59:38 |
вона щодня просувається ближче до полум’я Згубної Гори. |
| 00:59:42 |
Зараз ми маємо довіритися Фродо. |
| 00:59:44 |
Все залежить від того, як швидко він просуватиметься вперед |
| 00:59:47 |
і що його мандрівка залишатиметься непоміченою. |
| 00:59:51 |
Тобі не треба шкодувати, що ти залишив його самого. |
| 00:59:56 |
Він один має пройти весь шлях до кінця. |
| 00:59:58 |
Ну, він не зовсім один. |
| 01:00:01 |
Сем з ним. |
| 01:00:03 |
А, справді? Чудово. |
| 01:00:09 |
Так. Це дуже добре. |
| 01:00:20 |
Чорні Ворота Мордору. |
| 01:00:27 |
Боже, допоможи нам. |
| 01:00:34 |
Що б зараз сказав мій старий дядько, якби міг нас побачити. |
| 01:00:40 |
Пан сказав, покажи йому шлях до Мордору. |
| 01:00:44 |
Гарний Смеагол робить це. Пан це сказав. |
| 01:00:48 |
Ти правий. |
| 01:00:58 |
Мабуть, це кінець. Ми туди ніколи не пройдемо. |
| 01:01:45 |
Дивіться! Ворота! Вони прочиняються! |
| 01:01:57 |
Туди вниз веде стежка. |
| 01:01:59 |
Сем, ні! |
| 01:02:04 |
Мій пане! |
| 01:03:25 |
- Ти не повинен йти зі мною, Сем. |
| 01:03:28 |
Там навіть наші ельфійські мантії нас не захистять. |
| 01:03:32 |
Зараз! |
| 01:03:34 |
Ні! Ні! |
| 01:03:36 |
Ні, пане! Вони вас зловлять! Вони вас зловлять! |
| 01:03:40 |
Не несіть його до нього. |
| 01:03:47 |
Він хоче його, золотце. |
| 01:03:49 |
Він уже давно його шукає. |
| 01:03:52 |
А золотце хоче до нього назад. |
| 01:03:56 |
Але не можна, щоб він його отримав. |
| 01:04:06 |
Ні! Є і інший шлях! Таємний. Темний. |
| 01:04:11 |
- Чого ти про нього ніколи не казав? |
| 01:04:15 |
- Та він щось затіває. |
| 01:04:19 |
Так. |
| 01:04:21 |
Є одна стежина ... і сходи. А тоді ... |
| 01:04:27 |
тунель. |
| 01:04:43 |
- Він уже так далеко провів нас, Сем. |
| 01:04:47 |
Але ж він присягнувся. |
| 01:04:54 |
Ні. |
| 01:04:57 |
Показуй нам дорогу, Смеагол. |
| 01:04:59 |
Гарний Смеагол завжди допомагає. |
| 01:05:35 |
Агов? |
| 01:05:38 |
Древес? |
| 01:05:41 |
Та куди він подівся? |
| 01:05:43 |
Мені наснився такий гарний сон. |
| 01:05:45 |
Про повну діжечку із зіллям. І ми усе зкурили. |
| 01:05:49 |
А потім тебе знудило. |
| 01:05:54 |
Щоб я зараз віддав за одну затяжку "Старого Тобі". |
| 01:06:01 |
Ти це чув? |
| 01:06:10 |
І знову те саме. |
| 01:06:11 |
Тут щось не так. Та ще й як не так! |
| 01:06:20 |
Ти щойно сказав щось древенською. |
| 01:06:23 |
Ні, нічого. Я лише позіхнув. |
| 01:06:33 |
Ти став вищим! |
| 01:06:36 |
- Хто? |
| 01:06:38 |
- Вищим за кого? |
| 01:06:40 |
Я завжди був вищим за тебе. |
| 01:06:41 |
Піппін, та кожен знає, що я великий а ти малий. |
| 01:06:47 |
Благаю, Меррі! |
| 01:06:49 |
Який у тебе зріст? 26 вершків? Щонайбільше! |
| 01:06:53 |
Тоді як у мене 26 з половиною. |
| 01:06:57 |
27! |
| 01:07:02 |
27 вершків? |
| 01:07:06 |
Ти щось зробив. |
| 01:07:13 |
Меррі, ти ... |
| 01:07:15 |
М... м... Меррі! |
| 01:07:17 |
- Мені теж хочеться! |
| 01:07:19 |
Древес казав, що тобі не можна цього пити! |
| 01:07:22 |
Він казав, що це може бути небезпечно! |
| 01:07:24 |
Негайно віддай! Меррі! |
| 01:07:28 |
Аааа! |
| 01:07:32 |
Меррі! |
| 01:07:42 |
Ні! |
| 01:08:00 |
Трясця тобі! Чого ти прокинувся? |
| 01:08:04 |
Їж землю. Копай глибоко. |
| 01:08:08 |
Пий воду. Йди спати. |
| 01:08:12 |
Трясця тобі. |
| 01:08:14 |
Ходімо. Ліс прокидається. |
| 01:08:18 |
Тут стає небезпечно. |
| 01:08:22 |
Дерева здичавіли і стали небезпечними. |
| 01:08:26 |
У їхніх серцях панує лють. |
| 01:08:29 |
Темними є їхні думки. |
| 01:08:32 |
І ненависть сильною. |
| 01:08:34 |
Вони можуть бути злими, якщо схочуть. |
| 01:08:37 |
Так, замало лишилося ентів. |
| 01:08:41 |
Замало, щоб заспокоїти їх. |
| 01:08:45 |
Але якщо ви живете так довго, то чому ж вас так мало? |
| 01:08:48 |
Хіба немає дітей-ентів? |
| 01:08:49 |
Бур-а-рум. |
| 01:08:51 |
Ентенят уже багато років не було. |
| 01:08:56 |
А чому ні? |
| 01:08:58 |
Бо ми загубили ентінок. |
| 01:09:02 |
Мені шкода. А як вони померли? |
| 01:09:05 |
Померли? Ні! |
| 01:09:07 |
Ми їх загубили. |
| 01:09:10 |
А тепер не можемо їх знайти. |
| 01:09:15 |
А ви раптом не бачили |
| 01:09:18 |
ентінок у Буковені? |
| 01:09:21 |
Чесно кажучи, я не знаю. |
| 01:09:28 |
А як вони виглядають? |
| 01:09:30 |
Гммм ... |
| 01:09:33 |
Я вже не можу цього пригадати. |
| 01:09:53 |
Едорас і Золота Садиба Медусельд. |
| 01:09:57 |
Там живе Теоден, король Рохану, |
| 01:10:00 |
чий дух зараз розхитаний. |
| 01:10:03 |
Вплив Сарумана на короля Теодена наразі дуже великий. |
| 01:10:08 |
Мій пане, ваш син, він помер. |
| 01:10:15 |
Мій пане? |
| 01:10:18 |
Дядьку? |
| 01:10:25 |
Ви не хочете піти до нього? |
| 01:10:31 |
Ви вже нічого не хочете? |
| 01:10:33 |
Будьте обережні з тим, що кажете. |
| 01:10:35 |
Не сподівайтеся на привітну зустріч. |
| 01:11:00 |
Він, мабуть, помер уночі. |
| 01:11:05 |
Яка це трагедія для короля – |
| 01:11:10 |
Я знаю. Таку втрату нелегко перенести. |
| 01:11:15 |
Особливо тепер, коли ваш брат залишив Вас напризволяще. |
| 01:11:20 |
Дай мені спокій, змія! |
| 01:11:23 |
Я вас потурбував? |
| 01:11:26 |
Хто знає, що для Вас приготувала темрява, |
| 01:11:31 |
у ті гіркі години ночі, |
| 01:11:34 |
коли вся ваша суть, здається, стає такою мізерною, |
| 01:11:38 |
вас оточують стіни ваших покоїв, |
| 01:11:42 |
і Ви закриті у клітці, наче лютий звір. |
| 01:11:49 |
Така чарівна, така холодна... |
| 01:11:55 |
Як сірий ранок навесні, ще пронизаний зимовим холодом. |
| 01:12:14 |
Ваші слова неначе отрута. |
| 01:13:45 |
На будь-якому цвинтарі веселіший настрій. |
| 01:14:00 |
Хух! |
| 01:14:01 |
Такими озброєними я не можу пропустити |
| 01:14:06 |
За наказом Грими Гадючого Язика. |
| 01:14:25 |
Вашу патерицю. |
| 01:14:26 |
Га? Оооо... |
| 01:14:30 |
Ну Ви ж не заберете у старого чоловіка його паличку? |
| 01:14:51 |
Мій владарю, Гендальф Сірий приїхав. |
| 01:15:02 |
Він є передвісником смутку. |
| 01:15:04 |
А про ввічливість у цій садибі почали потроху забувати, |
| 01:15:08 |
Королю Теоден. |
| 01:15:11 |
Йому тут не раді. |
| 01:15:14 |
А чому я повинен тебе вітати, |
| 01:15:20 |
Гендальфе, передвіснику бурі? |
| 01:15:24 |
Це дуже справедливе питання, мій пане та владарю. |
| 01:15:27 |
Пізньою є година, |
| 01:15:30 |
о котрій цей чарівний митець з'явився. |
| 01:15:34 |
"Хижим вороном" його треба назвати! |
| 01:15:37 |
Поганий той гість, що приносить погані звістки. |
| 01:15:40 |
Мовчіть! Тримайте свого розщепленого язика за зубами. |
| 01:15:44 |
Я пройшов через вогонь та смерть |
| 01:15:47 |
не для того, щоб сперечатися з підступним червом. |
| 01:15:50 |
Його патериця! |
| 01:15:53 |
Я ж вам наказав забрати у чарівника патерицю! |
| 01:16:00 |
Теодене, сину Тенгеля! |
| 01:16:06 |
Занадто довго ви перебували у пітьмі. |
| 01:16:12 |
Я б на твоєму місці не рухався. |
| 01:16:15 |
Послухайте мене! |
| 01:16:22 |
Я звільняю вас від чарів. |
| 01:16:37 |
Ти тут не маєш влади, Гендальфе Сірий. |
| 01:16:49 |
Я висмокчу з Вас Сарумана як висмоктують отруту з рани. |
| 01:17:02 |
Заждіть! |
| 01:17:05 |
Якщо я піду, Теоден помре. |
| 01:17:10 |
Ти не вбив мене, не вб'єш і його. |
| 01:17:18 |
Рохан – мій. |
| 01:17:21 |
Згинь! |
| 01:18:05 |
Я впізнаю Ваше обличчя. |
| 01:18:12 |
Еовіно. |
| 01:18:15 |
Еовіно! |
| 01:18:24 |
Гендальф? |
| 01:18:26 |
Вдихніть свіжого повітря, мій друже. |
| 01:18:41 |
Темні були мої сни останнім часом. |
| 01:18:48 |
Ваші пальці хутчіше пригадають стару силу, |
| 01:18:52 |
якщо візьмуть свого меча. |
| 01:19:38 |
Я завжди служив лише Вам, мій пане! |
| 01:19:43 |
Ваше мистецтво зцілення мало не змусило |
| 01:19:48 |
Не відсилайте мене від себе. |
| 01:19:53 |
Ні, мій пане! Ні, мій пане! Нехай іде. |
| 01:19:57 |
Через нього вже досить крові пролилося. |
| 01:20:09 |
З дороги! |
| 01:20:13 |
Вітайте, Теодена, Короля! |
| 01:20:40 |
А де Теодред? |
| 01:20:46 |
Де мій син? |
| 01:22:12 |
Сімбельміна... |
| 01:22:18 |
Споконвіку вона росте на могилах моїх пращурів. |
| 01:22:25 |
А тепер вкриватиме могилу мого сина. |
| 01:22:30 |
Чому ж ці темні дні випали на мою долю. |
| 01:22:35 |
Молоді вмирають, а старі зостаються. |
| 01:22:39 |
Я доживаю і бачу останні дні мого дому. |
| 01:22:46 |
Ви не винні у смерті Теодреда. |
| 01:22:53 |
Жоден батько не повинен ховати своїх дітей. |
| 01:23:12 |
Він був сильний за життя. |
| 01:23:14 |
Його душа знайде шлях до своїх пращурів. |
| 01:23:28 |
Прощавай. |
| 01:23:32 |
Спочивай у мирі, Теодред. |
| 01:24:01 |
Їх не попередили, вони не мали зброї. |
| 01:24:06 |
Зараз дикі люди йдуть Західним Долом |
| 01:24:11 |
Хліви, скирти, дерева. |
| 01:24:13 |
- А де мама? |
| 01:24:15 |
Це лише відгук того жаху, що його на вас накликав Саруман. |
| 01:24:19 |
Цей жах стає ще більшим, |
| 01:24:21 |
бо і сам Саруман боїться гніву Саурона. |
| 01:24:26 |
Виїздіть і зустріньте їх. |
| 01:24:29 |
Відтягніть їх подалі від жінок та дітей. |
| 01:24:33 |
Ви маєте боротися! |
| 01:24:35 |
У вас є дві тисячі мужніх воїнів, що зараз скачуть на північ. |
| 01:24:38 |
Еомер залишається відданим вам. |
| 01:24:43 |
Вони вже сто верст проскакали. |
| 01:24:50 |
Еомер не може нам допомогти. |
| 01:24:53 |
Я знаю, чого Ви від мене чекаєте, |
| 01:24:56 |
але я не хочу поширювати ще більше лиха серед мого народу. |
| 01:25:00 |
Я не хочу ризику відкритої війни. |
| 01:25:03 |
Відкрита війна чекає на вас, хочете ви того чи ні. |
| 01:25:11 |
Якщо я не помиляюся, |
| 01:25:12 |
то королем Рохану був Теоден, а не Арагорн. |
| 01:25:23 |
І яке рішення прийняв король? |
| 01:25:30 |
За наказом короля місто має бути залишене. |
| 01:25:33 |
Ми шукатимемо притулку у Хельмовій Ущелині. |
| 01:25:37 |
Не навантажуйте скарбів. |
| 01:25:40 |
Беріть лише найнеобхідніше. |
| 01:25:42 |
Хельмова Ущелина! |
| 01:25:43 |
Вони тікають в гори, хоча мали б залишитися і боротися. |
| 01:25:46 |
Хто їх боронитиме якщо не король? |
| 01:25:49 |
Він робить те, що вважає за краще. |
| 01:25:53 |
З неї іншого шляху немає. Теоден веде їх у пастку. |
| 01:25:57 |
Він думає, що так врятує свій народ. |
| 01:25:59 |
Але це завершиться бійнею. |
| 01:26:02 |
У Теодена сильна воля. І я боюся за нього. |
| 01:26:05 |
Я боюся за порятунок Рохану. |
| 01:26:09 |
Ти будеш йому потрібен наприкінці, Арагорн. |
| 01:26:12 |
Ти будеш потрібен народові Рохану. |
| 01:26:16 |
Його захист має бути забезпечений. |
| 01:26:20 |
Так і буде. |
| 01:26:25 |
Сірий Мандрівник, колись так мене називали. |
| 01:26:30 |
Вже триста життів людських живу я на цій землі, |
| 01:26:33 |
а тепер не маю часу. |
| 01:26:36 |
Якщо мені пощастить, то мій пошук буде не даремним. |
| 01:26:39 |
Очікуйте мого повернення з першими |
| 01:26:42 |
На світанку гляньте на Схід. |
| 01:26:46 |
Йди. |
| 01:27:14 |
Цей кінь неспокійний, пане. |
| 01:27:18 |
Хусафель! |
| 01:27:21 |
Еелено. |
| 01:27:25 |
Аста. |
| 01:27:32 |
Ооон. Ооон. |
| 01:27:34 |
Естіла. Естіла. |
| 01:27:38 |
Естіла. Хо! |
| 01:27:40 |
Лакі дрефе дефрейон. |
| 01:27:43 |
Фахі лефертед. Аста. Аста. Аста. |
| 01:27:50 |
Ва нам на фре? Ва нам на фре? |
| 01:27:54 |
Його звати Брего. |
| 01:27:57 |
Він був конем сина короля. |
| 01:28:00 |
Брего? |
| 01:28:03 |
Це королівське ім'я. |
| 01:28:15 |
Я чула про цілющі здібності ельфів. |
| 01:28:17 |
Але не очікувала побачити їх у слідопита з Півночі. |
| 01:28:21 |
Ви говорите як один з них. |
| 01:28:26 |
Дитиною я жив у Розщепленій Долині. Певний час. |
| 01:28:33 |
Відпустіть його. |
| 01:28:36 |
Він годі побачив війни. |
| 01:28:49 |
Гендальф Білий! |
| 01:28:53 |
Гендальф дурний! |
| 01:28:55 |
Він хоче присмирити мене своєю новою вдачею? |
| 01:29:00 |
Їх було троє, ті що прийшли з чарівником. |
| 01:29:05 |
Ельф, гном та людина. |
| 01:29:11 |
Від тебе смердить кіньми. |
| 01:29:18 |
Людина ... |
| 01:29:22 |
Він був з Гондору? |
| 01:29:24 |
Ні, з півночі. |
| 01:29:26 |
Мені здалося, один зі слідопитів Дунедаїв. |
| 01:29:30 |
Бідно вдягнений. |
| 01:29:33 |
Та проте, він мав дивного персня. |
| 01:29:39 |
Дві змії зі смарагдовими очима. |
| 01:29:42 |
Одна скручена, а інша уквітчана золотими квітками. |
| 01:29:47 |
Перстень Барахіра. |
| 01:29:50 |
Тоді Гендальф Сірий вірить, що знайшов спадкоємця Ісільдура. |
| 01:29:54 |
Втраченого Короля Гондору. Він просто дурень. |
| 01:29:58 |
Цей рід згас вже дуже давно. |
| 01:30:02 |
Це не має значення. |
| 01:30:03 |
Світ людей зникне. |
| 01:30:06 |
І почнеться це в Едорасі. |
| 01:30:17 |
Я готовий, Гамлінгу. |
| 01:30:19 |
Приведіть мені мого коня. |
| 01:30:25 |
Це не буде нашою поразкою. |
| 01:30:28 |
Ми повернемося. |
| 01:30:34 |
Ми обов’язково повернемося. |
| 01:30:59 |
Ви гарно володієте мечем. |
| 01:31:09 |
Жінки Рохану навчені того, |
| 01:31:11 |
що і без меча можна загинути від нього. |
| 01:31:14 |
Я не боюся смерті чи болю. |
| 01:31:17 |
То чого ви боїтеся, пані? |
| 01:31:22 |
Клітки. |
| 01:31:25 |
Сидіти за ґратами, допоки звичка та старість не присмирять тебе |
| 01:31:28 |
і всі прагнення здійснити щось велике не зникнуть навіки. |
| 01:31:36 |
Ви є донькою королів. |
| 01:31:38 |
Окрасою Рохану. |
| 01:31:47 |
Я не думаю, що такою буде Ваша доля. |
| 01:32:21 |
Теоден не лишиться в Едорасі. |
| 01:32:24 |
Він надто вразливий. Він це знає. |
| 01:32:27 |
Він очікуватиме нападу на місто. |
| 01:32:31 |
Вони втечуть до Хельмової Ущелини, великої фортеці Рохану. |
| 01:32:36 |
Це небезпечний шлях, яким вони йдуть через гори. |
| 01:32:42 |
Вони йтимуть повільно. |
| 01:32:45 |
З ними будуть жінки та діти. |
| 01:32:53 |
Висилай своїх вовчих вершників! |
| 01:33:09 |
Гей, смердючко! Ти не тікай далеко. |
| 01:33:12 |
Чому ти це робиш? |
| 01:33:14 |
- Що? |
| 01:33:16 |
Даєш йому ці огидні імена. |
| 01:33:18 |
Дуже просто. |
| 01:33:21 |
Бо він такий є, пане Фродо. В ньому нічого |
| 01:33:26 |
Він лише марить перснем. На все інше йому начхати. |
| 01:33:29 |
Ти не уявляєш, як він страждав через Перстень. |
| 01:33:31 |
І як він досі через нього страждає. |
| 01:33:36 |
- Я хочу йому допомогти, Сем. |
| 01:33:44 |
Він повинен знову стати тим, ким він колись був. |
| 01:33:51 |
Ти не зможеш його врятувати, пане Фродо. |
| 01:33:53 |
А що ти про це знаєш? Нічого! |
| 01:34:03 |
Вибач, Сем. Я не знаю, чому я це сказав. |
| 01:34:07 |
А я знаю. |
| 01:34:10 |
Це Перстень. Ти тільки на нього і дивишся! |
| 01:34:14 |
Я спостерігав за тобою. |
| 01:34:17 |
Ти не їси нічого. Не кажучи вже про сон. |
| 01:34:23 |
Він заволодів тобою, пане Фродо. Борися з ним! |
| 01:34:26 |
Я знаю, що мені робити, Сем. |
| 01:34:28 |
Перстень довірили мені. Це моє завдання! |
| 01:34:31 |
Моє. Лише моє! |
| 01:34:33 |
Ти чуєш, як ти говориш? Ти знаєш, як це звучить? |
| 01:34:47 |
Ми його хочемо. Воно нам потрібне. |
| 01:34:51 |
Ми хочемо його мати, наше золотце. |
| 01:34:56 |
Вони у нас вкрали наше золотце. |
| 01:35:00 |
Брудні дрібні хоббіти. |
| 01:35:03 |
Злі. Підступні. Лихі! |
| 01:35:07 |
Ні. Не пан. |
| 01:35:11 |
Так. Моє золотце. Підступні! |
| 01:35:14 |
Вони тобі брешуть, роблять тобі боляче, брешуть! |
| 01:35:19 |
Пан є моїм другом. |
| 01:35:22 |
У тебе немає друзів. Ніхто тебе не любить! |
| 01:35:27 |
Я не слухатиму. Я не слухатиму! |
| 01:35:31 |
Ти брехун і крадій. |
| 01:35:35 |
Ні! |
| 01:35:37 |
Душогуб! |
| 01:35:43 |
Йди геть! |
| 01:35:44 |
Мені піти геть? |
| 01:35:47 |
Я ненавиджу тебе! Я ненавиджу тебе. |
| 01:35:54 |
Де б ти був без мене? Голлум! Голлум! |
| 01:35:57 |
Я нас рятував! Це був я. |
| 01:36:01 |
Ми вижили лише завдяки мені! |
| 01:36:05 |
Тепер цьому край. |
| 01:36:09 |
Що ти сказав? |
| 01:36:12 |
Пан тепер за нами доглядає. |
| 01:36:17 |
Ти нам вже не потрібен. |
| 01:36:20 |
Шо? |
| 01:36:22 |
Зникни і ніколи не повертайся! |
| 01:36:27 |
Ні. |
| 01:36:29 |
Зникни і ніколи не повертайся! |
| 01:36:36 |
Зникни і ніколи не повертайся! |
| 01:36:53 |
Ми йому сказали, щоб він йшов геть! |
| 01:36:55 |
І він пішов геть, моє золотце! |
| 01:36:59 |
Геть! Геть! Геть! |
| 01:37:01 |
Смеагол вільний! |
| 01:37:07 |
Дивися! |
| 01:37:09 |
Дивися! Глянь, що Смеагол знайшов! |
| 01:37:24 |
Вони молоді. Вони ніжні. Вони смачні! |
| 01:37:27 |
Так, вони смачні. Їж їх. Їж їх! |
| 01:37:32 |
Йому вже погано від твоєї вдачі. |
| 01:37:39 |
Кроликів можна лише по одному їсти. |
| 01:37:46 |
Що воно робить? |
| 01:37:48 |
Дурний жирний хоббіт! |
| 01:37:51 |
Він їх марнує! |
| 01:37:53 |
Та що там марнувати! На них м'яса як з гусака води. |
| 01:38:02 |
- Що б я зараз не віддав за кілька картоплин. |
| 01:38:07 |
- Що таке картоплини? |
| 01:38:11 |
Її варять, смажать, кладуть до супу. |
| 01:38:16 |
Поживні, підсмажені, золоті картоплинки |
| 01:38:19 |
і шматочок смаженої риби. |
| 01:38:21 |
Навіть такий як ти не зміг би відмовитися. |
| 01:38:24 |
Ще й як міг би. |
| 01:38:27 |
Марнувати солоденьку рибу. |
| 01:38:31 |
Дай нам її, свіженьку і живеньку. |
| 01:38:36 |
Сам жери печену картоплю! |
| 01:38:41 |
Ти безнадійний. |
| 01:38:55 |
Пане Фродо? |
| 01:39:13 |
Хто вони? |
| 01:39:15 |
Злі люди. Слуги Саурона. |
| 01:39:19 |
Їх кличуть до Мордору. Темний |
| 01:39:24 |
Уже не довго триватиме. Він вже скоро буде готовим. |
| 01:39:29 |
Готовим? До чого? |
| 01:39:31 |
Готовим до своєї війни. |
| 01:39:33 |
Останньої війни, |
| 01:39:35 |
що вкриє темрявою весь світ. |
| 01:39:38 |
Нам треба йти далі. Ходімо, Сем. |
| 01:39:41 |
Пане Фродо! |
| 01:39:43 |
Дивіться! |
| 01:39:48 |
Оліфанти! |
| 01:39:58 |
Нам вдома ніхто не повірить. |
| 01:40:12 |
Смеагол? |
| 01:40:52 |
Ми надто довго тут затрималися. |
| 01:40:57 |
Ходімо вже, Сем. |
| 01:41:01 |
Ой! |
| 01:41:10 |
Ні! |
| 01:41:12 |
Стривайте! Ми невинні подорожні. |
| 01:41:14 |
На цій землі немає подорожніх. |
| 01:41:18 |
Лише слуги Темної Вежі. |
| 01:41:20 |
Ми зобов’язані таємному дорученню. |
| 01:41:24 |
І всі, хто стверджують, що воюють проти ворога, |
| 01:41:26 |
не стали б нас затримувати. |
| 01:41:28 |
Ворога? |
| 01:41:32 |
Його почуття обов’язку, напевне, було не меншим за ваше. |
| 01:41:37 |
Цікаво, як же його звали |
| 01:41:41 |
і звідки він походив. |
| 01:41:45 |
Чи у нього справді було зле серце. |
| 01:41:50 |
Які брехні чи погрози змусили його піти в цю подорож. |
| 01:41:54 |
Хіба б не волів він лишитися вдома, |
| 01:41:59 |
в мирі. |
| 01:42:04 |
Війна з нас усіх мерців зробить. |
| 01:42:06 |
Зв’яжіть їм руки. |
| 00:00:07 |
До того ж вони настільки схожі |
| 00:00:11 |
що їх часто вважають за чоловіків. |
| 00:00:14 |
Це через їхні бороди. |
| 00:00:16 |
І звідси дехто виснував, |
| 00:00:19 |
що жінок гномів взагалі не існує. |
| 00:00:21 |
І що гноми просто так вистрибують з дірок! |
| 00:00:27 |
Що, звісно ж, просто смішно. |
| 00:00:35 |
Спокійно, заспокойтеся. Не панікуйте. |
| 00:00:37 |
Це було навмисно. Це було навмисно. |
| 00:00:42 |
Я вже давно не бачив, щоб моя небога сміялася. |
| 00:00:45 |
Вона ще дитям була, коли її батька мертвого привезли додому, |
| 00:00:48 |
вбитого орками. |
| 00:00:51 |
Вона спостерігала за тим, як мати згасала від смутку. |
| 00:00:54 |
Тоді вона лишилася сама |
| 00:00:56 |
і з ще більшим страхом доглядала за королем. |
| 00:00:59 |
Проклята піклуватися про старого чоловіка, |
| 00:01:01 |
що мав би її любити як батько. |
| 00:01:13 |
Гімлі. |
| 00:01:14 |
Е, ні, той, дякую ... |
| 00:01:23 |
Я зварила гарячого супу. Його не багато, але це щось гаряче. |
| 00:01:35 |
Дякую. |
| 00:01:54 |
Мммм. |
| 00:01:57 |
- Непогано. |
| 00:02:03 |
Мій дядько розповів мені дещо дивне. |
| 00:02:08 |
Він сказав, що Ви ходили на війну, з Тенгелем, моїм дідусем. |
| 00:02:12 |
Але я думаю, що він помиляється. |
| 00:02:15 |
У Вашого дядька гарна пам'ять. |
| 00:02:17 |
Король був тоді ще малюком. |
| 00:02:19 |
То Вам має бути років шістдесят. |
| 00:02:22 |
Сімдесят? |
| 00:02:27 |
Вам не може бути вісімдесят! |
| 00:02:32 |
Вісімдесят сім. |
| 00:02:36 |
Ви один з роду Дунедаїв. |
| 00:02:38 |
Спадкоємці Нуменору, наділені довгим життям. |
| 00:02:42 |
Кажуть, що цей рід уже давно став легендою. |
| 00:02:46 |
Нас дуже мало лишилося. |
| 00:02:49 |
Північне Королівство було давно зруйноване. |
| 00:02:51 |
Мені шкода. Але Ви їжте. |
| 00:03:09 |
Світло Вечірньої Зорі і не згасає і не зростає. |
| 00:03:14 |
Воно належить мені, тому кому хочу, тому і подарую. |
| 00:03:19 |
Як і моє серце. |
| 00:03:23 |
Спи. |
| 00:03:25 |
Я сплю. |
| 00:03:34 |
Це лише сон. |
| 00:03:38 |
Тоді це гарний сон. |
| 00:03:53 |
Спи. |
| 00:04:18 |
Ти колись мені сказала, ... |
| 00:04:22 |
що цей день прийде. |
| 00:04:25 |
Це не кінець ... а лише початок. |
| 00:04:28 |
Ти маєш піти з Фродо. |
| 00:04:30 |
Це його шлях. |
| 00:04:43 |
А мій шлях схований від мене. |
| 00:04:46 |
Він починається у тебе під ногами. |
| 00:04:49 |
Тобі тепер не можна зволікати. |
| 00:04:55 |
Арвен ... |
| 00:04:59 |
Якщо ти нічому не віриш ... |
| 00:05:02 |
то повір цьому ... |
| 00:05:05 |
повір нам. |
| 00:05:44 |
Де вона? |
| 00:05:46 |
Ця жінка, що подарувала Вам цю прикрасу? |
| 00:05:52 |
Наш час уже минув. |
| 00:05:55 |
І час Арвен теж завершується. |
| 00:05:59 |
Відпусти її. |
| 00:06:00 |
Нехай вона попливе з усіма на Хахід. |
| 00:06:03 |
Нехай вона забере ваше кохання |
| 00:06:05 |
до безсмертних земель і там воно залишиться навіки молодим. |
| 00:06:09 |
Але ніщо інше як спогад. |
| 00:06:12 |
Я не дозволю своїй доньці померти тут. |
| 00:06:15 |
Вона залишається тут, бо ще не втратила надію. |
| 00:06:18 |
Вона залишається через тебе. Але її місце зі своїм народом. |
| 00:06:33 |
І ти тепер прощаєшся? |
| 00:06:36 |
Ти справді думав, що зможеш непомітно втекти на світанку? |
| 00:06:42 |
Я вже не повернуся. |
| 00:06:45 |
Ти недооцінюєш свої сили. |
| 00:06:47 |
Ти ще повернешся. |
| 00:06:49 |
Я говорю не про смерть на полі бою. |
| 00:06:51 |
Але про що ти говориш? |
| 00:06:58 |
Тебе очікує інше життя ... |
| 00:07:03 |
далеко від війни, смутку, сумнівів. |
| 00:07:07 |
Чому ти це говориш? |
| 00:07:11 |
Я смертний. Ти ельфійського роду. |
| 00:07:15 |
Це був лише сон, Арвен. Більше нічого. |
| 00:07:20 |
Я не вірю в те, що ти кажеш. |
| 00:07:33 |
Це належить тобі. |
| 00:07:37 |
Це був подарунок. |
| 00:07:41 |
Залиш його собі. |
| 00:07:45 |
Мій пане? |
| 00:07:49 |
Вона відпливла до безсмертних земель |
| 00:08:15 |
Що таке? |
| 00:08:18 |
- Хама? |
| 00:08:50 |
Шпигун! |
| 00:08:58 |
- Що Ви бачили? |
| 00:09:08 |
Усі вершники - до бою! |
| 00:09:11 |
Це й мене стосується! Підсадіть мене! Я вершник! Вперед! |
| 00:09:26 |
Ти повинна відвести людей до Хельмової Ущелини. Швидко! |
| 00:09:29 |
- Я можу боротися! |
| 00:09:33 |
Ти маєш це зробити. Для мене. |
| 00:09:36 |
За мною! |
| 00:09:41 |
Вперед! Вперед до бою! |
| 00:09:43 |
Тікайте в долину! |
| 00:09:46 |
Нумо! Хутко! |
| 00:09:47 |
Не розбігайтеся! |
| 00:10:58 |
Підходь, моя сокира вже чекає на твою пику! |
| 00:11:02 |
Він рахується як мій! |
| 00:11:20 |
Оце смердить! |
| 00:12:45 |
Арагорн! |
| 00:12:51 |
Арагорн? |
| 00:13:06 |
Кажи, що сталося, і тоді не довго мучитимешся. |
| 00:13:10 |
Він … здох. |
| 00:13:14 |
Гепнувся зі скелі. |
| 00:13:20 |
Брешеш! |
| 00:13:53 |
Поранених на коней. |
| 00:13:55 |
Вовки Ізенгарду ще повернуться. |
| 00:13:59 |
Полеглих залиште тут. |
| 00:14:08 |
Ходімо. |
| 00:14:20 |
- Нарешті! |
| 00:14:22 |
Це вона! Хельмова Ущелина! |
| 00:14:30 |
Ми у безпеці, пані! Дякуємо вам! |
| 00:15:17 |
- Мамо! Мамо! |
| 00:15:25 |
А де остача? |
| 00:15:27 |
Більше ми не могли взяти, пані. |
| 00:15:31 |
Віднесіть усе до печер. |
| 00:15:33 |
Розступіться перед королем Теоденом! |
| 00:15:37 |
Розступіться перед королем! |
| 00:15:48 |
Так мало. Так мало повернулося. |
| 00:15:54 |
Наш народ у безпеці. |
| 00:15:58 |
І за це ми заплатили багатьма життями. |
| 00:16:00 |
Пані. |
| 00:16:06 |
Арагорн ... Де він? |
| 00:16:11 |
Він поліг. |
| 00:16:35 |
Відтягніть усі сили за стіни! |
| 00:16:38 |
Забарикадуйте ворота! Розставте вартових! |
| 00:16:40 |
А що робити з тими, хто не може воювати? |
| 00:16:43 |
- З жінками та дітьми? |
| 00:16:47 |
Руки Сарумана, напевно, неабияк відросли, |
| 00:16:49 |
якщо він думає, що зможе нас тут дістати. |
| 00:16:54 |
Хельмова Ущелина має одну слабинку. |
| 00:16:57 |
Зовнішня стіна з міцного каменя. |
| 00:17:00 |
Але внизу є невеликий стік, |
| 00:17:03 |
невеликий стічний отвір. |
| 00:17:08 |
Але як? Як може вогонь зруйнувати камінь? |
| 00:17:12 |
Який еліксир в змозі знищити стіну? |
| 00:17:20 |
Якщо стіну зруйнувати, Хельмова Ущелина впаде. |
| 00:17:24 |
Але навіть якщо її зруйнувати, |
| 00:17:26 |
неймовірна кількість знадобиться, |
| 00:17:30 |
Десятки тисяч. |
| 00:17:32 |
Але, мій Владарю, такої сили немає. |
| 00:17:47 |
Нова сила здіймається над світом. |
| 00:17:50 |
І її перемога близька! |
| 00:17:58 |
Вночі |
| 00:18:01 |
землю буде полито кров'ю Рохану! |
| 00:18:05 |
До Хельмової Ущелини! |
| 00:18:08 |
Не щадіть нікого! |
| 00:18:14 |
Вперед! |
| 00:18:20 |
Людство світанку не побачить. |
| 00:18:41 |
Дивіться! На півдні здіймається дим! |
| 00:18:44 |
В ці дні дим часто здіймається над Ізенгардом. |
| 00:18:50 |
Ізенгард? |
| 00:18:53 |
Раніше Саруман часто блукав в моїх лісах. |
| 00:18:58 |
Тепер його цікавлять лише метал та колеса. |
| 00:19:04 |
Живі істоти його більше не цікавлять. |
| 00:19:09 |
Що це? |
| 00:19:15 |
Саруманове військо. |
| 00:19:18 |
Війна почалася. |
| 00:19:56 |
Нехай милість Валарів тебе захищає. |
| 00:20:32 |
Брего ... |
| 00:21:01 |
Вже час. |
| 00:21:05 |
Човни відпливають до Валінору. Йди зараз ... поки не пізно. |
| 00:21:09 |
Я зробила свій вибір. |
| 00:21:17 |
Він не повернеться до тебе. |
| 00:21:21 |
Чому ти зостаєшся туди, коли надії вже немає? |
| 00:21:25 |
Надія ще жевріє. |
| 00:21:32 |
Навіть якщо Арагорн переживе цю війну, Вам не бути разом. |
| 00:21:39 |
Навіть якщо Саурон буде переможений і Арагорн стане королем |
| 00:21:42 |
і все, на що ти сподіваєшся, здійсниться, |
| 00:21:45 |
його все одно очікує доля смертного. |
| 00:21:49 |
Чи від меча чи від старості |
| 00:21:52 |
одного дня Арагорн помре. |
| 00:21:58 |
І тоді тобі не буде втіхи, |
| 00:22:01 |
втіхи, що змогла б вгамувати твій біль. |
| 00:22:07 |
Він помре. |
| 00:22:09 |
Як символ величі людських королів, |
| 00:22:13 |
їх яскравого сяйва найвеличніших років. |
| 00:22:26 |
Але ти, моя доню, |
| 00:22:31 |
ти і далі сутенітимеш у темряві і в сумніві, |
| 00:22:35 |
як зимове небо без зірок. |
| 00:22:42 |
Ти відживатимеш своє життя |
| 00:22:44 |
в полоні смутку. |
| 00:22:51 |
Доти, поки світ не зміниться і не минуть усі твої роки. |
| 00:23:05 |
Арвен. |
| 00:23:12 |
Тут для тебе нічого немає, |
| 00:23:15 |
лише смерть. |
| 00:23:37 |
Хіба мене ти не любиш? |
| 00:23:42 |
І тебе я люблю, батьку. |
| 00:24:32 |
І амар престар паен, |
| 00:24:36 |
хан матон не нен, |
| 00:24:39 |
хан матон не хае, |
| 00:24:42 |
а хан ностон нед вілід. |
| 00:24:47 |
Сила ворога зростає. |
| 00:24:51 |
Саурон використовує Сарумана як |
| 00:24:58 |
Ізенгард було спустошено. |
| 00:25:06 |
Тепер око Саурона спрямоване на Мордор, |
| 00:25:10 |
останнє вільне королівство людства. |
| 00:25:13 |
Війна проти цих земель не за горами. |
| 00:25:21 |
Він відчуває, що Перстень наближається. |
| 00:25:24 |
Сили Хранителя згасають. |
| 00:25:28 |
Глибоко у серці Фродо починає усвідомлювати, |
| 00:25:33 |
що це завдання вимагає його життя. |
| 00:25:37 |
Ви це знаєте. |
| 00:25:40 |
Ви це передбачали. |
| 00:25:45 |
На цей ризик ми усі пішли. |
| 00:25:52 |
У темряві сила Персня зростає. |
| 00:25:57 |
За будь що він прагне потрапити до рук людей, |
| 00:26:02 |
людей, які так легко піддаються його впливу. |
| 00:26:08 |
Молодий капітан Гондору має лише простягнути свою руку, |
| 00:26:11 |
взяти перстень … і цей світ загине. |
| 00:26:17 |
Він уже такий близький до своєї мети. |
| 00:26:26 |
Тоді Саурон пануватиме над усією землею. |
| 00:26:30 |
Навіть після кінця світу. |
| 00:26:35 |
Час ельфів уже минув. |
| 00:26:40 |
Але хіба ми віддамо Середзем’я на відкуп долі? |
| 00:26:45 |
Ми залишимо їх напризволяще? |
| 00:26:52 |
Що є нового? |
| 00:26:54 |
Наші шпигуни повідомляють, що Саруман атакував Рохан. |
| 00:26:57 |
Народ Теодена втік до Хельмової Ущелини. |
| 00:27:00 |
Але нам варто турбуватися про власні кордони. |
| 00:27:02 |
Фарамир, орки наступають. Саурон скликає свою армію. |
| 00:27:07 |
Східняки та люди з Півдня проходять через Чорні Ворота. |
| 00:27:09 |
Скільки їх? |
| 00:27:10 |
- Тисячі. І щодня приходять нові. |
| 00:27:15 |
500 чоловіків з Осгіліату. Але якщо місто |
| 00:27:22 |
Саруман атакує з Ізенгарду. |
| 00:27:24 |
Саурон – з Мордору. |
| 00:27:28 |
Людям доводиться боротися на обох фронтах. |
| 00:27:31 |
Гондор слабкий. |
| 00:27:33 |
Саурон вже скоро на нас нападе. |
| 00:27:36 |
І це буде потужний удар. |
| 00:27:39 |
Він знає, що ми зараз не маємо сил протистояти йому. |
| 00:27:56 |
Мої люди стверджують, що ви орчі шпигуни. |
| 00:27:58 |
Шпигуни? Якщо це жарт, то мені не смішно! |
| 00:28:01 |
Але якщо ви не шпигуни, то хто? |
| 00:28:10 |
Говоріть! |
| 00:28:13 |
Ми хоббіти з Буковеню. |
| 00:28:16 |
Мене звати Фродо Торбин. А це Семуайз Гамджі. |
| 00:28:19 |
Ваш охоронець? |
| 00:28:20 |
Його садівник. |
| 00:28:22 |
А де цей ваш слизький друг? |
| 00:28:26 |
Це покаране Богом створіння? |
| 00:28:28 |
Доволі огидне, варто сказати. |
| 00:28:32 |
Ми йдемо самі. |
| 00:28:38 |
З сімома супутниками ми залишили Розщеплену долину. |
| 00:28:43 |
Одного ми втратили в Морії. |
| 00:28:47 |
Нас було четверо хоббітів. І один гном був з нами. |
| 00:28:50 |
Також один ельф і двоє людей: |
| 00:28:53 |
Арагорн, син Араторна, та Боромир з Гондору. |
| 00:29:01 |
Ви є другом Боромира? |
| 00:29:05 |
Так, мені так здається. |
| 00:29:15 |
То вас, напевно, засмутить звістка про його смерть. |
| 00:29:20 |
Смерть? Але як? Коли? |
| 00:29:24 |
Я думав, що Ви, як один з його |
| 00:29:26 |
Якщо з Боромиром щось сталося, то Ви маєте нам розповісти. |
| 00:29:33 |
Його ріг винесло на берег річки. |
| 00:29:36 |
Шість днів тому. |
| 00:29:39 |
Він був розбитий на дві частини. |
| 00:29:44 |
Але ще більше каже мені моє серце. |
| 00:29:49 |
Він був моїм братом. |
| 00:30:47 |
Це місто було колись перлиною нашого королівства, хлопці! |
| 00:30:50 |
Оплотом світла, краси та музики. |
| 00:30:54 |
І воно знову стане ним! |
| 00:30:59 |
Сьогодні ми скажемо силам Мордору: |
| 00:31:02 |
Ніколи більше земля мого народу не потрапить до рук ворога! |
| 00:31:09 |
Місто Осгіліат знову належить Гондору! |
| 00:31:15 |
- Гондору! |
| 00:31:19 |
Гондору! |
| 00:31:29 |
Гарно сказано. Коротко і ясно. |
| 00:31:31 |
Так більше часу буде для вина. |
| 00:31:34 |
Відкривайте діжки! Чоловіки хочуть пити! |
| 00:31:42 |
Запам’ятай цей день, малий брате. Сьогодні життя прекрасне. |
| 00:31:51 |
Що? |
| 00:31:52 |
Він тут. |
| 00:31:57 |
Навіть на мить він не може залишити нас у спокої. |
| 00:32:00 |
Де він? Де герой Гондору? Де мій первісток? |
| 00:32:04 |
Батьку! |
| 00:32:10 |
Кажуть, що ти мало не сам подолав усіх ворогів. |
| 00:32:13 |
Перебільшують. Фарамир так само заслужив перемогу. |
| 00:32:18 |
Якби Фарамир робив свою справу, |
| 00:32:21 |
Хіба не було наказано тобі його захищати? |
| 00:32:23 |
Я б його захистив, але нас було замало. |
| 00:32:26 |
Що, замало? |
| 00:32:27 |
Та ти просто запросив ворога до міста. |
| 00:32:32 |
Чому ти так часто змушуєш мене червоніти? |
| 00:32:34 |
Я цього не прагну. |
| 00:32:37 |
Він робить усе що в його силах, але в тебе |
| 00:32:44 |
Він любить тебе, батьку! |
| 00:32:46 |
Не обтяжуй мене Фарамиром. |
| 00:32:47 |
Я знаю його сильні сторони і їх не багато. |
| 00:32:49 |
Ми маємо дещо обговорити. |
| 00:32:54 |
Елронд з Розщепленої Долини збирає Раду. |
| 00:32:57 |
Він не хоче казати, навіщо, але я здогадуюся про причину. |
| 00:33:00 |
Були чутки, що знайдено зброю ворога. |
| 00:33:06 |
Єдиний Перстень. |
| 00:33:11 |
Прокляття Ісільдура. |
| 00:33:13 |
Він потрапив до рук ельфів. |
| 00:33:15 |
І всі хочуть ним заволодіти. |
| 00:33:17 |
Люди, гноми, чарівники. |
| 00:33:19 |
Цього не можна допустити. |
| 00:33:21 |
Перстень має повернутися до Гондору! |
| 00:33:24 |
До Гондору ... |
| 00:33:26 |
Це небезпечно, я визнаю. |
| 00:33:27 |
Він завжди намагатиметься звабити серця слабаків. |
| 00:33:30 |
Але ти … ти сильний. |
| 00:33:32 |
І наші потреби теж великі. |
| 00:33:35 |
Нашу кров проливають найчастіше. |
| 00:33:37 |
Наш народ страждає найбільше. |
| 00:33:40 |
Саурон спершу відсидиться. |
| 00:33:42 |
Він збирає величезну армію. |
| 00:33:45 |
Він повернеться. |
| 00:33:47 |
І коли це станеться, ми будемо безсилі протистояти йому. |
| 00:33:51 |
Ти маєш йти! |
| 00:33:54 |
Принеси мені цей могутній дарунок. |
| 00:33:56 |
Ні. Моє місце тут, з моїм народом. |
| 00:34:00 |
Не в Розщепленій Долині! |
| 00:34:02 |
Ти відмовляєш власному батькові? |
| 00:34:04 |
Якщо так необхідно їхати туди, то пусти мене замість нього. |
| 00:34:08 |
Тебе? |
| 00:34:09 |
Так, я розумію. |
| 00:34:11 |
Нагода для Фарамира, капітана Гондору, |
| 00:34:14 |
показати на що він здатен. |
| 00:34:16 |
Краще не треба. |
| 00:34:18 |
Це завдання я довірю лише твоєму братові. |
| 00:34:22 |
Єдиному, хто мене не розчарує. |
| 00:34:41 |
Запам'ятай цей день, малий брате. |
| 00:35:01 |
Капітане Фарамир! |
| 00:35:05 |
Ми знайшли третього. |
| 00:35:18 |
Ви маєте піти зі мною. Негайно. |
| 00:35:30 |
Унизу. |
| 00:35:46 |
Купатися в Священному Ставку карається смертною карою. |
| 00:35:58 |
Вони очікують мого наказу. |
| 00:36:05 |
Наказати стріляти? |
| 00:36:07 |
У цім ставку я зараз скупаюся. |
| 00:36:11 |
Буде веселенько. |
| 00:36:13 |
І з’їм сьогодні рибки. |
| 00:36:16 |
Солоденької! |
| 00:36:26 |
Стривайте! |
| 00:36:27 |
Я прив’язаний до цієї істоти. А вона до мене. |
| 00:36:36 |
Він веде нас. |
| 00:36:42 |
Благаю, пустіть мене до нього униз. |
| 00:36:56 |
Смеагол! |
| 00:36:59 |
Пан прийшов. |
| 00:37:02 |
Ходімо, Смеагол! |
| 00:37:06 |
Повір панові! Ходімо! |
| 00:37:12 |
Нам треба зараз йти звідси? |
| 00:37:16 |
Смеагол, ти маєш повірити панові. |
| 00:37:19 |
Йди зі мною. Ходімо! |
| 00:37:22 |
Ходімо. |
| 00:37:26 |
Ходи до мене, Смеагол. |
| 00:37:27 |
Гарний Смеагол. Це добре. Ходи до мене! |
| 00:37:35 |
Не бийте його! Смеагол, не опирайся! Повір мені! |
| 00:37:39 |
Мій пане! |
| 00:37:51 |
Ні! |
| 00:38:05 |
Досить. |
| 00:38:11 |
Куди ти їх ведеш? |
| 00:38:15 |
Відповідай мені! |
| 00:38:16 |
Смеагол? |
| 00:38:24 |
Чому Смеагол плаче? |
| 00:38:29 |
Жорстокі люди нас побили. |
| 00:38:36 |
Звичайно надурив. |
| 00:38:38 |
Я ж тобі казав, що він підлий. |
| 00:38:42 |
Я тобі казав, що він підлий. |
| 00:38:46 |
Пан – наш друг. Наш друг! |
| 00:38:51 |
Пан нас зрадив. |
| 00:38:53 |
Ні! Тебе це не стосується! |
| 00:38:56 |
Залиш мене в спокої! |
| 00:39:00 |
Дрібні брудні хоббіти! |
| 00:39:02 |
Вони його в нас вкрали! |
| 00:39:05 |
Ні. Ні! |
| 00:39:06 |
Що воно вкрали? |
| 00:39:10 |
Моє ... золотце! |
| 00:39:18 |
Вам треба зникнути звідси. |
| 00:39:20 |
Йди. Тікай! |
| 00:39:25 |
Ти зможеш. |
| 00:39:27 |
Використай перстень, пане Фродо. |
| 00:39:30 |
Лише один раз! Стань невидимим. |
| 00:39:36 |
Я не можу. |
| 00:39:41 |
Ти мав рацію, Сем. |
| 00:39:44 |
Ти хотів мене попередити, але ... |
| 00:39:47 |
Я ... |
| 00:39:51 |
Мені шкода. |
| 00:39:57 |
Перстень оволодіває мною, Сем. |
| 00:40:02 |
Якщо я його використаю, він мене знайде. |
| 00:40:07 |
Він його бачить. |
| 00:40:10 |
Але пане Фродо ... |
| 00:40:17 |
Отже ... |
| 00:40:18 |
оце і є розгадкою всіх загадок. |
| 00:40:23 |
Тут, у лісах, я маю двох напівросликів |
| 00:40:27 |
і двісті воїнів під моєю командою. |
| 00:40:34 |
І Перстень Влади такий близький. |
| 00:40:47 |
Зараз Фарамир, капітан Гондору, |
| 00:40:52 |
може показати, на що він вартий. |
| 00:41:15 |
Ні! |
| 00:41:20 |
Припиніть! Залиште його в спокої! |
| 00:41:23 |
Хіба Ви не розумієте? |
| 00:41:27 |
Він має його знищити! І саме це ми і |
| 00:41:33 |
До палаючої гори. |
| 00:41:34 |
Осгіліат обстрілюють. Вони просять підкріплення. |
| 00:41:38 |
Благаю! Він несе такий тягар! |
| 00:41:43 |
Ви маєте нам допомогти! |
| 00:41:47 |
Капітане? |
| 00:41:48 |
Ми виходимо. |
| 00:41:56 |
Перстень піде до Гондору. |
| 00:42:56 |
Ме карнен, Брего, меллон нін. |
| 00:43:08 |
Він живий! |
| 00:43:10 |
Де він? З дороги! Я сам його вб’ю! |
| 00:43:14 |
Ти найрозумніший, найвідчайдушніший |
| 00:43:18 |
щастунчик, якого я зустрічав в житті! |
| 00:43:22 |
Благослови тебе! |
| 00:43:24 |
Гімлі, де король? |
| 00:43:34 |
Ти запізнився. |
| 00:43:39 |
Жахливо виглядаєш. |
| 00:44:07 |
Ханнон лей. |
| 00:44:21 |
Ціле військо, кажете? |
| 00:44:23 |
- Весь Ізенгард йде сюди. |
| 00:44:25 |
Не менше десяти тисяч. |
| 00:44:30 |
Десяти тисяч? |
| 00:44:32 |
Це військо, вирощене з єдиною метою: |
| 00:44:37 |
знищити світ людський. |
| 00:44:42 |
Вночі вони будуть тут. |
| 00:44:49 |
Нехай йдуть. |
| 00:44:51 |
Нехай кожен чоловік і хлопець, що може тримати зброю, |
| 00:44:55 |
будуть озброєні до ночі. |
| 00:45:05 |
Ми можемо прикривати згори ворота та дорогу. |
| 00:45:08 |
Ще жодна армія не долала цих стін |
| 00:45:11 |
і не ступала в цю фортецю. |
| 00:45:13 |
Але це не банда дурнуватих орків. |
| 00:45:16 |
Це уруки. |
| 00:45:19 |
Їхня броня товста і щити їх широкі. |
| 00:45:24 |
Я був на багатьох війнах, пане гном. |
| 00:45:27 |
Я знаю, як захищати мою фортецю. |
| 00:45:37 |
Вони відбиватимуться від неї як вода від скелі. |
| 00:45:40 |
Саруманові орди плюндруватимуть і палитимуть, |
| 00:45:43 |
але ми це вже бачили. |
| 00:45:46 |
Поля можна пересіяти, домівки відбудувати. |
| 00:45:52 |
Всередині цих стін ми виживемо. |
| 00:45:56 |
Вони не для того прийшли, щоб палити поля чи будівлі. |
| 00:45:59 |
Вони хочуть винищити народ Рохану, до останньої дитини. |
| 00:46:04 |
То скажіть, що мені робити. |
| 00:46:06 |
Ви бачите моїх людей? Їх бойовий дух вже майже згас. |
| 00:46:12 |
І якщо це буде наш кінець, |
| 00:46:13 |
то ми влаштуємо таке, |
| 00:46:16 |
про що ще довго згадуватимуть! |
| 00:46:23 |
Вишліть вершників, пане! |
| 00:46:24 |
Вам треба попросити про допомогу. |
| 00:46:30 |
І хто ж прийде? |
| 00:46:33 |
Ельфи? Гноми? |
| 00:46:37 |
Нам не так щастить з друзями як вам. |
| 00:46:40 |
Старі союзи - лише історія. |
| 00:46:43 |
Гондор допоможе. |
| 00:46:45 |
Гондор? |
| 00:46:47 |
Де був Гондор, коли впав західний Дол? |
| 00:46:49 |
Де був Гондор, коли наші вороги замикали навколо нас коло? |
| 00:46:52 |
Де був Гон... |
| 00:46:57 |
Ні, мій пане Арагорн, |
| 00:47:00 |
ми самі. |
| 00:47:10 |
- Відведіть жінок та дітей у печери. |
| 00:47:12 |
У нас немає часу. Ми на війні! |
| 00:47:16 |
Укріпіть ворота! |
| 00:47:23 |
Ми, енти уже тривалий час |
| 00:47:26 |
не втручалися у війни людей та чарівників. |
| 00:47:33 |
Але зараз станеться те, |
| 00:47:37 |
чого уже дуже давно не було. |
| 00:47:44 |
Ентовище. |
| 00:47:46 |
А що це таке? |
| 00:47:48 |
Збори. |
| 00:47:52 |
Чиї збори? |
| 00:48:11 |
Береза. Дуб. Каштан. Осика. |
| 00:48:16 |
Добре. Добре. |
| 00:48:18 |
Багато хто прийшов. |
| 00:48:27 |
Тепер ми маємо вирішити, чи підуть енти на війну. |
| 00:48:49 |
Ми розмістили другий ряд уздовж стіни. |
| 00:48:51 |
Тим самим вони підтримають стрільців з гори. |
| 00:48:54 |
Арагорн, тобі треба відпочити. |
| 00:48:56 |
Напівживий ти нам не допоможеш. |
| 00:48:59 |
Мій пане, Арагорн! |
| 00:49:04 |
Мене послали допомагати жінкам у печерах. |
| 00:49:07 |
Почесне завдання. |
| 00:49:09 |
Доглядати за дітьми, підносити старим їжу до ліжка? |
| 00:49:11 |
- Це аж ніяк не почесно! |
| 00:49:15 |
вже незабаром знадобиться мужність і без слави. |
| 00:49:17 |
На кого дивитиметься ваш народ під час останньої битви? |
| 00:49:20 |
Дозвольте мені стояти поряд з вами. |
| 00:49:22 |
Не в моїх силах це вирішувати. |
| 00:49:25 |
Іншим Ви теж не наказуєте! |
| 00:49:28 |
Тим не менше вони битимуться з Вами, |
| 00:49:33 |
Бо вони Вас люблять! |
| 00:49:42 |
Мені шкода. |
| 00:50:37 |
Сюди! Беріть! |
| 00:50:46 |
Селяни, ковалі, пастухи. |
| 00:50:50 |
Це не солдати. |
| 00:50:54 |
Більшість прожило забагато літ. |
| 00:50:57 |
Або ж замало. |
| 00:51:02 |
Погляньте на них! Вони бояться. Я бачу це в їх очах. |
| 00:51:11 |
І їх тут всього ... |
| 00:51:13 |
триста ... |
| 00:51:15 |
... проти десяти тисяч! |
| 00:51:18 |
Для них ще є надія, якщо вони |
| 00:51:21 |
Вони не можуть перемогти. |
| 00:51:24 |
Вони всі загинуть! |
| 00:51:26 |
Тоді я загину разом з ними! |
| 00:51:34 |
Нехай йде, хлопче. Нехай відпочине. |
| 00:51:40 |
Кожен селянин, що може нести меча, |
| 00:51:43 |
отримав обладунки. |
| 00:51:50 |
Владарю? |
| 00:51:53 |
Хто я, Гамлінгу? |
| 00:51:59 |
Ви наш король, пане. |
| 00:52:06 |
А ви довіряєте Вашому королю? |
| 00:52:10 |
Ваші люди, мій пане, стоятимуть з Вами до кінця. |
| 00:52:23 |
До кінця. |
| 00:52:34 |
Де коні та вершники? |
| 00:52:38 |
І ріг, що чутно було вдалині? |
| 00:52:42 |
Давно минуло, як лісовий дощ |
| 00:52:47 |
як вітер у полі, |
| 00:52:54 |
в тіні за горами |
| 00:52:57 |
минають дні Заходу. |
| 00:53:12 |
Як це могло статися? |
| 00:53:36 |
Ми тут уже кілька годин просиділи. |
| 00:53:38 |
Щось же вони мали вирішити! |
| 00:53:41 |
Вирішити? |
| 00:53:44 |
Ні. |
| 00:53:45 |
Ми лише завершили |
| 00:53:51 |
вранішнє привітання. |
| 00:53:54 |
Але вже ніч! |
| 00:53:57 |
Ви ж не можете сидіти тут вічно. |
| 00:54:00 |
Не поспішай так. |
| 00:54:02 |
Але у нас вже немає часу! |
| 00:54:27 |
Дай мені свого меча. |
| 00:54:38 |
Як тебе звати? |
| 00:54:39 |
Халет, син Хами, мій пане. |
| 00:54:44 |
Чоловік кажуть, що ми не переживемо ночі. |
| 00:54:48 |
Вони кажуть, що це безнадійно. |
| 00:55:08 |
Це гарний меч, |
| 00:55:11 |
Халете, сине Хами. |
| 00:55:17 |
Надія є завжди. |
| 00:55:41 |
Ми завжди тобі довіряли. Ти ніколи нас не підводив. |
| 00:55:45 |
Пробач мені. Я не повинен був сумніватися. |
| 00:55:50 |
Немає чого пробачати, Леголасе. |
| 00:55:56 |
Мали б ми трохи часу, я б наказав це підробити. |
| 00:56:03 |
Воно мені тисне у грудях. |
| 00:56:10 |
Це не орчий ріг. |
| 00:56:18 |
- Пошліть за королем. Відкрити ворота! |
| 00:56:53 |
Як це можливо? |
| 00:56:56 |
Я приніс звістку від Елронда з Розщепленої Долини. |
| 00:57:00 |
Свого часу існував союз між людьми та ельфами. |
| 00:57:03 |
Дуже давно ми боролися та помирали пліч-о-пліч. |
| 00:57:10 |
Цей союз знову поновлено. |
| 00:57:13 |
Мае гованнен, Халдір. |
| 00:57:21 |
Ми вам справді дуже раді. |
| 00:57:28 |
Це велика честь для нас знову боротися поряд з людьми. |
| 00:58:03 |
А ти і справді міг знайти кращу місцину. |
| 00:58:11 |
Хлопче, що б тобі не приносило |
| 00:58:21 |
Твої друзі з тобою, Арагорн. |
| 00:58:23 |
Нехай і вони переживуть цю ніч. |
| 00:59:24 |
Не жалійте нікого ... |
| 00:59:28 |
бо жалю не дочекаєтеся. |
| 01:00:02 |
Що там відбувається? |
| 01:00:05 |
Ну, я міг би це тобі описати. |
| 01:00:07 |
Чи принести тобі стільчика? |
| 01:00:47 |
Чекайте! |
| 01:01:10 |
Отже, це почалося. |
| 01:01:17 |
Приготуватися! |
| 01:01:26 |
Їхня броня слабка на шиї... |
| 01:01:29 |
... та під рукою. |
| 01:01:31 |
Вогонь! |
| 01:01:37 |
Вони у когось влучили? |
| 01:01:39 |
Накрийте їх стрілами. |
| 01:01:41 |
- Вогонь! |
| 01:01:48 |
Крібе ... бат! |
| 01:01:58 |
Давайте їх мені! Ну ж бо! |
| 01:02:18 |
Драбини! |
| 01:02:20 |
Чудово! |
| 01:02:27 |
Мечі! |
| 01:02:32 |
До мене! |
| 01:03:07 |
Леголас! Я вже маю двох! |
| 01:03:09 |
А я вже сімнадцять! |
| 01:03:10 |
Що? Щоб якийсь гостровушок мене випередив! |
| 01:03:20 |
- Дев’ятнадцять! |
| 01:03:47 |
Меррі! |
| 01:03:52 |
Ми прийшли до єдиної думки. |
| 01:04:05 |
Так? |
| 01:04:08 |
Я назвам ентам ваші імена |
| 01:04:13 |
і ми всі погодилися, |
| 01:04:17 |
що ви не орки. |
| 01:04:23 |
Ну, це гарна новина. |
| 01:04:25 |
Але що з Саруманом? |
| 01:04:27 |
Що ви вирішили стосовно нього? |
| 01:04:29 |
Не поспішай так, пане Мерріадок. |
| 01:04:33 |
Не поспішай? |
| 01:04:35 |
Там на війні наші друзі! |
| 01:04:37 |
І їм потрібна наша допомога! |
| 01:04:39 |
Одні вони цю війну не виграють. |
| 01:04:42 |
Війну? Так. Вона усіх нас стосується. |
| 01:04:46 |
Дерева, корені та гілки. |
| 01:04:49 |
Але ти маєш знати, юний хоббіте, |
| 01:04:54 |
потрібно дуже багато часу, щоб сказати щось древенською. |
| 01:05:01 |
І ми лише тоді щось кажемо, коли це справді того варте |
| 01:05:09 |
витратити стільки часу. |
| 01:05:14 |
Сімнадцять! Вісімнадцять! Дев'ятнадцять! |
| 01:05:18 |
20! 21! 22 і 23! |
| 01:05:32 |
Дорога! На феннас! Хадо рібед! Хадо! |
| 01:05:40 |
Це все? |
| 01:05:43 |
Це всі твої чари, Саруман? |
| 01:06:11 |
Вбий його, Леголас! |
| 01:06:16 |
Вбий його! Вбий його! |
| 01:07:09 |
Захистіть ворота! |
| 01:07:28 |
Відбийте їх! Не відхиляйтеся! |
| 01:07:37 |
Арагорн! |
| 01:07:43 |
Гімлі! |
| 01:07:50 |
Хадо і філінн! |
| 01:07:54 |
В атаку! |
| 01:08:31 |
Енти не можуть зупинити цю бурю. |
| 01:08:36 |
Ми уникаємо таких речей, як і робили це завжди. |
| 01:08:40 |
Я просто не можу в це повірити! |
| 01:08:43 |
Це не наша війна. |
| 01:08:46 |
Але ж ви теж частина цього світу! |
| 01:08:52 |
Хіба не так? |
| 01:08:58 |
Ви маєте нам допомогти! Благаю! |
| 01:09:01 |
Ви повинні щось зробити. |
| 01:09:05 |
Ти молодий та мужній, пане Меррі. |
| 01:09:09 |
Але ваша частина в цій історії завершена. |
| 01:09:14 |
Повертайтеся додому. |
| 01:09:26 |
Можливо Древес має рацію. |
| 01:09:27 |
Нам тут не місце, Меррі. Це занадто сильно для нас. |
| 01:09:31 |
Що ми вже можемо зробити? |
| 01:09:37 |
У нас є наш Буковень. Нам варто справді йти додому. |
| 01:09:44 |
Полум'я Ізенгарду поширюватиметься |
| 01:09:47 |
і всі чарівні ліси згорять. |
| 01:09:52 |
І ... |
| 01:09:56 |
все в цьому світі, що колись було зеленим і прекрасним, зникне. |
| 01:10:02 |
І тоді не буде більше Буковеню. |
| 01:10:23 |
Арагорн! |
| 01:10:25 |
Відступайте до фортеці! |
| 01:10:27 |
Забирайте своїх людей звідти! Відступайте! |
| 01:10:31 |
До фортеці! |
| 01:10:37 |
Назад до фортеці! |
| 01:10:42 |
До фортеці! |
| 01:10:45 |
Що ви робите? Що ви робите? Відпустіть мене! |
| 01:10:48 |
Нан барад! |
| 01:11:06 |
ХАЛДІР! |
| 01:11:47 |
Захищайте ворота! |
| 01:11:52 |
Зупиніть їх! |
| 01:11:55 |
До воріт! Витягайте мечі! |
| 01:12:25 |
Розступіться! |
| 01:12:30 |
Ми не зможемо стримувати їх довше! |
| 01:12:37 |
- Зупиніть їх! |
| 01:12:40 |
Скільки зможете нам дати. |
| 01:12:44 |
Гімлі! |
| 01:12:47 |
Балки! |
| 01:12:48 |
Закріпіть ворота! |
| 01:13:04 |
А ну ж бо. Ми зможемо. |
| 01:13:06 |
Тут доволі далеко. |
| 01:13:13 |
Кинь мене. |
| 01:13:16 |
Що? |
| 01:13:17 |
Я так далеко не стрибну. Ти маєш мене кинути. |
| 01:13:23 |
Але ... не кажи нічого ельфові! |
| 01:13:26 |
Жодного слова. |
| 01:13:42 |
Забарикадуйте ворота! |
| 01:13:44 |
- Розступіться! |
| 01:13:51 |
- Ще одну сюди догори! |
| 01:14:41 |
Закрийте ворота! |
| 01:14:47 |
Гімлі! Арагорн! Забирайтеся звідти! |
| 01:14:54 |
Арагорн! |
| 01:15:28 |
Відступайте! |
| 01:15:31 |
Нехай всі відступають. |
| 01:15:32 |
Відступ! Відступ! |
| 01:15:38 |
Вони прорвалися! Фортецю захоплено! |
| 01:15:41 |
- Відступайте! |
| 01:15:45 |
- Швидше! Всередину! Усі всередину! |
| 01:16:00 |
На західній межі лісу я вас відпущу. |
| 01:16:05 |
Звідти ви зможете піти додому на північ. |
| 01:16:15 |
Стривайте! Заждіть! |
| 01:16:17 |
Стійте! |
| 01:16:22 |
Розвертайтеся! |
| 01:16:24 |
- Розвертайтеся! Віднесіть нас на південь! |
| 01:16:27 |
Але тоді ви опинитеся біля Ізенгарду. |
| 01:16:32 |
Так. Точно. |
| 01:16:35 |
Так ми зможемо непомітно пройти повз Сарумана. |
| 01:16:38 |
Чим ближче ми до небезпеки, тим меншою є її ймовірність. |
| 01:16:41 |
На таке він не сподіватиметься. |
| 01:16:43 |
Гмммм ... Це не дуже переконливо. |
| 01:16:48 |
З іншого боку ... Ви ж дуже малі. |
| 01:16:52 |
Можливо ти і маєш рацію. |
| 01:16:54 |
Гаразд, тоді йдемо на південь. |
| 01:17:00 |
Тримайтеся, маленькі буковенці. |
| 01:17:05 |
Я люблю ходити на південь. |
| 01:17:08 |
Таке відчуття, ніби йдеш згори до низу. |
| 01:17:12 |
Ти збожеволів? Вони нас впіймають! |
| 01:17:15 |
Не впіймають. Не цього разу. |
| 01:17:26 |
Дивіться! |
| 01:17:28 |
Осгіліат палає. |
| 01:17:30 |
Мордор прийшов. |
| 01:17:33 |
Перстень не зможе врятувати Гондор. |
| 01:17:37 |
Він має лише силу знищувати. |
| 01:17:39 |
Благаю, відпустіть мене! |
| 01:17:44 |
Хутко! |
| 01:17:49 |
Фарамир! Ви маєте мене відпустити! |
| 01:17:54 |
Польові мишки часто залазять на мене і страшенно лоскочуть. |
| 01:18:00 |
Найкраще вони почуваються, коли ... |
| 01:18:03 |
Оооо ... |
| 01:18:14 |
Багато з цих дерев були моїми друзями. |
| 01:18:17 |
Створіння, яких я знав з насіння. |
| 01:18:22 |
Мені дуже шкода, Древесе. |
| 01:18:24 |
У кожного був свій власний голос. |
| 01:18:29 |
Саруман! |
| 01:18:32 |
Чарівник повинен мати більше розуму! |
| 01:18:48 |
Немає прокляття ельфійською, древенською чи мовами людей |
| 01:18:54 |
для такої зради. |
| 01:18:59 |
Дивіться! Дерева! Вони рухаються! |
| 01:19:06 |
Що ви хочете робити? |
| 01:19:07 |
Ми маємо незавершені справи з орками. |
| 01:19:11 |
Сьогодні моїм завдання буде Ізенгард, зі скелями та камінням! |
| 01:19:41 |
Так! |
| 01:19:42 |
Хрумм, хрумм, ходімо, мої друзі. |
| 01:19:46 |
Енти вступають у війну. |
| 01:19:50 |
Можливо, це буде шляхом нашого занепаду. |
| 01:19:57 |
Останній марш ентів. |
| 01:20:47 |
Фарамир, орки захопили східний берег. |
| 01:20:49 |
Їх занадто багато. До ночі вони будуть тут. |
| 01:20:55 |
Пане Фродо? |
| 01:20:57 |
Він кличе його, Сем! Його око майже впіймало мене. |
| 01:21:02 |
Тримайся, пане Фродо. Ти витримаєш! |
| 01:21:17 |
Відведіть їх до мого батька. |
| 01:21:20 |
Скажіть йому, що Фарамир прислав могутній подарунок. |
| 01:21:26 |
Зброю, що переверне перебіг війни. |
| 01:21:30 |
Ви хочете знати, що сталося з Боромиром? |
| 01:21:33 |
Чому Ваш брат загинув? |
| 01:21:36 |
Він хотів забрати Персня у Фродо, |
| 01:21:40 |
Він хотів його вбити! |
| 01:21:42 |
Через цей Перстень Ваш брат збожеволів! |
| 01:21:45 |
Стережіться! |
| 01:21:57 |
Пане Фродо? |
| 01:22:00 |
Вони тут! |
| 01:22:05 |
Вони прийшли. |
| 01:22:10 |
Назгул! |
| 01:22:33 |
Залишайтеся тут. Нікуди не йдіть. |
| 01:22:37 |
Сховайтеся! |
| 01:22:56 |
Фортецю захоплено. Все минуло. |
| 01:22:59 |
Ви сказали, що фортецю не захоплять, |
| 01:23:02 |
І вони досі її захищають. Вони віддавали своє життя за це! |
| 01:23:08 |
Вони прориваються! |
| 01:23:13 |
Вони перед воротами! |
| 01:23:18 |
Чи є інший шлях, щоб вивести звідси дітей та жінок? |
| 01:23:24 |
Чи є інший шлях? |
| 01:23:28 |
Є одна стежка. Вона веде у гори. |
| 01:23:31 |
Але далеко вони не відійдуть. Уруків занадто багато. |
| 01:23:38 |
Нехай всі жінки та діти йдуть у гори. |
| 01:23:41 |
- Забарикадуйте вхід! |
| 01:23:45 |
Що може зробити людина проти такої ненависті? |
| 01:23:54 |
Виїздіть зі мною. |
| 01:23:59 |
Виїздіть та бийтеся! |
| 01:24:01 |
За смерть та славу! |
| 01:24:03 |
За Рохан! |
| 01:24:06 |
За Ваш народ! |
| 01:24:08 |
Сонце сходить. |
| 01:24:15 |
Очікуйте мого повернення з першими |
| 01:24:18 |
На світанку гляньте на Схід. |
| 01:24:25 |
Так. |
| 01:24:28 |
Так! |
| 01:24:31 |
Ріг Хельмової Ущелини нехай пролунає. |
| 01:24:37 |
Востаннє. |
| 01:24:39 |
Так! |
| 01:24:43 |
Це буде останній раз, коли ми разом витягнемо мечі. |
| 01:24:54 |
Прокидайтеся, люті справи! |
| 01:24:57 |
На гнів! |
| 01:24:58 |
На знищення та кривавий ранок! |
| 01:25:08 |
Вперед, еорлінги! |
| 01:25:56 |
Гендальф ... |
| 01:26:03 |
Король Теоден стоїть сам. |
| 01:26:08 |
Не зовсім. |
| 01:26:11 |
Рохірими! |
| 01:26:17 |
Еомер! |
| 01:26:19 |
- За короля! |
| 01:27:36 |
- Так! |
| 01:27:46 |
Влучив! Гарний кидок! |
| 01:28:13 |
Зруйнуймо греблю! Звільнімо ріку! |
| 01:28:45 |
Піппін! Тримайся! |
| 01:28:53 |
Міцно тримайтеся, маленькі хоббіти! |
| 01:29:35 |
Що ти надумав? |
| 01:29:45 |
Куди ти йдеш? |
| 01:30:43 |
Це ж я. |
| 01:30:46 |
Я, твій Сем. |
| 01:30:52 |
Ти більше не впізнаєш твого Сема? |
| 01:31:12 |
Я не витримаю, Сем. |
| 01:31:16 |
Я знаю. |
| 01:31:19 |
Це все неправильно. |
| 01:31:22 |
Власне, ми не повинні були б бути тут. |
| 01:31:31 |
Але ми тут. |
| 01:31:39 |
Це як у тих великих історіях, пане Фродо. |
| 01:31:42 |
У тих, що були справді важливими. |
| 01:31:45 |
Повних темряви та небезпек. |
| 01:31:48 |
І іноді навіть не хотілося знати кінця, |
| 01:31:51 |
бо як така історія могла завершитися добре? |
| 01:31:56 |
Як світ міг бути таким як був, |
| 01:31:59 |
коли сталося стільки лиха? |
| 01:32:03 |
Перемога! Ми перемогли! |
| 01:32:07 |
Але наприкінці все минається, ця тінь. |
| 01:32:12 |
Навіть темрява зникає. |
| 01:32:15 |
І приходить новий день. |
| 01:32:18 |
І коли сяє сонце, то воно сяє ще яскравіше. |
| 01:32:23 |
Це були історії, що лишилися в пам'яті, |
| 01:32:26 |
Навіть якщо ти був надто малим, щоб їх зрозуміти. |
| 01:32:30 |
Але я думаю, пане Фродо, що тепер я розумію. Тепер я знаю. |
| 01:32:37 |
Люди в цих історіях |
| 01:32:39 |
завжди мали нагоду розвернутися, але вони цього не робили. |
| 01:32:44 |
Вони йшли далі, бо вони у дещо вірили. |
| 01:32:51 |
Але у що нам вірити, Сем? |
| 01:33:05 |
Є ще добро на цьому світі, пане Фродо. |
| 01:33:09 |
І за це варто боротися. |
| 01:33:37 |
Я думаю, ми розуміємо один одного, Фродо Торбин. |
| 01:33:42 |
Ви знаєте закони нашої землі, закони вашого батька. |
| 01:33:46 |
Якщо ви їх відпустите, то вам кінець. |
| 01:33:52 |
То нехай так і буде. |
| 01:33:57 |
Відпустіть їх! |
| 01:34:10 |
Не їдьте до лісу! |
| 01:34:12 |
Тримайтеся подалі від дерев! |
| 01:35:03 |
Я нарахував якраз ... сорок два. |
| 01:35:05 |
Сорок два? О! |
| 01:35:08 |
Зовсім непогано для такого гостровухого ельфеняти. |
| 01:35:13 |
Я ж, зі свого боку, сиджу якраз на сорок третьому. |
| 01:35:21 |
Сорок три. |
| 01:35:23 |
Він уже був мертвий. |
| 01:35:25 |
Він ще дригався! |
| 01:35:26 |
Він ще дригався, |
| 01:35:28 |
бо я встромив йому сокиру межі очі! |
| 01:35:34 |
А він не дуже задоволений? |
| 01:35:36 |
Зовсім не задоволений, Меррі. |
| 01:35:39 |
Та якби не було, звідти у нього має бути чудовий вигляд. |
| 01:35:43 |
О, так. Першокласний будинок. |
| 01:35:46 |
І прислуга має бути бездоганною. |
| 01:35:54 |
- Що це ти робиш? |
| 01:35:56 |
Все так, як і мало бути. Більше нічого. |
| 01:35:59 |
Не зовсім. Я голодний як вовк. |
| 01:36:02 |
Нам дуже пощастить, якщо ми хоч щось їстівне знайдемо. |
| 01:36:05 |
Тут мабуть лише мертві пацюки та гнилий хліб. |
| 01:36:35 |
- Я не вірю очам своїм! |
| 01:36:41 |
- Так, це воно! |
| 01:36:45 |
Найкраще зілля у Південній Чверті. |
| 01:36:47 |
І якраз підходить. Одна діжечка для кожного! |
| 01:36:50 |
Стривай. |
| 01:36:52 |
- А Древесу теж треба дати? |
| 01:36:57 |
Ні. Ні. |
| 01:37:01 |
Мертві рослини і все таке. |
| 01:37:02 |
Не думаю, що він на тому розуміється. |
| 01:37:05 |
Він може бути віддаленим родичем. |
| 01:37:09 |
О, тепер я розумію. |
| 01:37:11 |
Лише не так хутко. |
| 01:37:15 |
Точно. |
| 01:37:18 |
Баррумм! |
| 01:37:44 |
Це старий канал. |
| 01:37:46 |
Він завершується на околиці міста на пісочному березі. |
| 01:37:48 |
Ліс за ним вас одразу заховає. |
| 01:37:51 |
Капітане Фарамир, ви довели, чого Ви варті, пане. |
| 01:37:59 |
Найбільшого. |
| 01:38:00 |
Буковень має бути справді прекрасним, пане Гамджі, |
| 01:38:03 |
де садівники мають уявлення про честь. |
| 01:38:07 |
Яким шляхом ви підете, коли дістанетеся лісу? |
| 01:38:09 |
Голлум сказав, що є одна стежка поблизу Мінас Моргулу, |
| 01:38:13 |
що веде у гори. |
| 01:38:16 |
Кіріт Унгол? |
| 01:38:21 |
Це ж його назва? |
| 01:38:22 |
Ні. Ні. |
| 01:38:25 |
Так! |
| 01:38:26 |
Фродо ... |
| 01:38:29 |
Кажуть, що темний жах живе в ходах над Мінас Моргулом. |
| 01:38:32 |
- Ви не повинні йти тим шляхом. |
| 01:38:36 |
Пан сказав, що повинен йти до Мордору. |
| 01:38:39 |
Тому нам треба спробувати. |
| 01:38:43 |
Я повинен. |
| 01:38:48 |
Йдіть, Фродо. |
| 01:38:50 |
Ідіть з благословенням усіх людей. |
| 01:38:52 |
Я дякую вам. |
| 01:39:05 |
Нехай жахлива смерть тебе чекає, |
| 01:39:07 |
якщо ти завдаси їм шкоди. |
| 01:39:25 |
Пан Фродо не хотів, щоб слідопити тебе били. |
| 01:39:29 |
Ти ж це знаєш, чи не так? |
| 01:39:32 |
Він хотів тебе врятувати, розумієш? |
| 01:39:34 |
Мене врятувати? |
| 01:39:35 |
Тому не гнівайся. |
| 01:39:38 |
Пробачити і забути? |
| 01:39:39 |
Ні, ні, не гніватися. |
| 01:39:42 |
Голлум. Голлум. |
| 01:39:46 |
Гарний пан. |
| 01:39:48 |
Гарні хоббіти. |
| 01:39:50 |
Дуже пристойно з твого боку. Справді дуже пристойно. |
| 01:40:00 |
Лють Саурона буде жахливою, |
| 01:40:02 |
його помста швидкою. |
| 01:40:11 |
Битву за Хельмову Ущелину завершено. |
| 01:40:14 |
Але битва за Середзем’я лише розпочинається. |
| 01:40:23 |
Наша надія зараз в руках двох маленьких хоббітів, |
| 01:40:27 |
десь там у лісах. |
| 01:40:34 |
Хотілося б знати, чи ми колись потрапимо до історій чи пісень. |
| 01:40:37 |
Що? |
| 01:40:38 |
Мені цікаво, чи люди колись скажуть: |
| 01:40:43 |
Я скажу: "Так! Це одна з моїх улюблених історій." |
| 01:40:45 |
"Фродо був дуже мужнім, так же, тату?" |
| 01:40:48 |
"Так, мій хлопчику. Найвідоміший з хоббітів." |
| 01:40:52 |
"А це вже щось означає". |
| 01:40:54 |
Але одну з головних фігур ти забув: Семуайза Хороброго. |
| 01:40:59 |
Розкажи мені більше про Сема. |
| 01:41:06 |
Фродо не дійшов би так далеко без Сема. |
| 01:41:10 |
Хай тобі грець, пане Фродо, ти смієшся з мене. А я серйозно. |
| 01:41:15 |
Я теж серйозно. |
| 01:41:25 |
«Семуайз Хоробрий». |
| 01:41:31 |
Смеагол? Ми тебе не чекатимемо! Ходімо вже! |
| 01:41:35 |
Пан. Пан за нами доглядає. |
| 01:41:41 |
Пан не робитиме нам боляче. |
| 01:41:44 |
Пан не виконав обіцянку. |
| 01:41:47 |
Не питати Смеагола. Бідний, бідний Смеагол. |
| 01:41:52 |
Пан нас надурив! |
| 01:41:55 |
Огидний! Брехливий! Підлий! |
| 01:41:58 |
Ми скрутимо йому його брудну шию! |
| 01:42:02 |
Вбий їх! Вбий їх! Вбий їх обох! |
| 01:42:06 |
А тоді ми візьмемо золотце |
| 01:42:10 |
і самі будемо паном! |
| 01:42:14 |
Але жирний хоббіт, він усе знає. |
| 01:42:17 |
Його очі завжди дивляться. |
| 01:42:19 |
Тоді ми їх йому виколемо! |
| 01:42:23 |
Виколемо йому очі і нехай повзає! |
| 01:42:27 |
Так, так, так! |
| 01:42:31 |
Вбий їх обох. |
| 01:42:34 |
Так! Ні, ні! |
| 01:42:37 |
Занадто небезпечно, небезпечно. |
| 01:42:40 |
Та де ж він подівся? Де він? |
| 01:42:43 |
- Гей, Голлум! Де ти? |
| 01:42:46 |
Нехай вона це зробить. |
| 01:42:52 |
Так, вона могла б це зробити. |
| 01:42:56 |
Так, моє золотце, вона могла б це зробити. |
| 01:43:00 |
І ми його візьмемо, коли вони будуть мертві! |
| 01:43:08 |
Коли вони будуть мертві. Пшшш! |
| 01:43:14 |
Ходімо, хоббіти! Нам ще довго йти. |
| 01:43:18 |
Смеагол покаже вам шлях. |
| 01:43:20 |
Йдіть за мною. |
| 01:43:50 |
Переклад українською |
