Stranger Than Fiction
|
00:00:54 |
Це історія про чоловіка |
00:00:58 |
Та його годинник. |
00:01:01 |
Гарольд жив у світі |
00:01:04 |
постійних розрахунків і був вельми |
00:01:08 |
а його годинник розповідав |
00:01:12 |
Кожного дня протягом 12 років |
00:01:15 |
Гарольд вичищав свої 32 зуби |
00:01:22 |
З8 рухів вперед і назад. |
00:01:25 |
38 рухів вгору й вниз. |
00:01:29 |
Щодня протягом 12 років |
00:01:32 |
Гарольд зав’язував краватку простим |
00:01:37 |
Таким чином економлячи |
00:01:40 |
Але на думку його годинника, з цим |
00:01:45 |
Проте годинник мовчав. |
00:01:50 |
Щодня протягом 12 років |
00:01:53 |
Гарольд біг зі швидкістю |
00:01:58 |
шість кварталів і ледве встигаючи |
00:02:01 |
Його годинник залюбки |
00:02:04 |
відчував як вітер пестить |
00:02:16 |
І щодня протягом 2 років |
00:02:18 |
Гарольд переглядав |
00:02:22 |
будучи головним інспектором |
00:02:26 |
Дякую. |
00:02:31 |
Доброго ранку. |
00:02:32 |
Гарольде, 89 помножити на 1417? |
00:02:36 |
126,113. |
00:02:39 |
Сходиться. |
00:02:40 |
45,7 хвилин на обідню перерву |
00:02:46 |
і 4,3 хвилини на каву |
00:02:49 |
були чітко відміряні його годинником. |
00:02:53 |
Чудово. |
00:02:54 |
Так, ми йдемо в «Муленз» чи… |
00:02:57 |
Окрім цього, Гарольд вів |
00:03:02 |
Він сам вертався додому. |
00:03:06 |
Їв наодинці. |
00:03:16 |
І щовечора рівно об 11:13 |
00:03:20 |
Гарольд лягав спати один |
00:03:23 |
і клав свій годинник на нічну |
00:03:29 |
Ясна річ, так відбувалось до середи. |
00:03:35 |
В середу Гарольдів |
00:03:46 |
Ти купив його! |
00:03:48 |
Так, купив. |
00:03:50 |
- Дякую. |
00:04:04 |
Якби хтось запитав Гарольда, той би |
00:04:08 |
що нічим не відрізняється від решти. |
00:04:12 |
Все починалось так само як… |
00:04:25 |
Він починав цей день як зазвичай. |
00:04:31 |
Алло! |
00:04:42 |
Все починалось як зазвичай. |
00:04:45 |
В той час як у свідомості інших… |
00:04:47 |
Агов! Хто тут? |
00:04:56 |
Тим часом, як у свідомості інших |
00:05:00 |
або ж вони намагались утримати |
00:05:04 |
Гарольд рахував рухи зубної щітки. |
00:05:10 |
Хто щойно сказав: «Гарольд рахував |
00:05:13 |
Звідки ви знаєте, що |
00:05:16 |
Агов! |
00:05:20 |
Вражає те, як прості та скромні… |
00:05:26 |
Вражає те… |
00:05:32 |
Вражає те, як прості на скромні |
00:05:37 |
такі звичні й непомітні, |
00:05:40 |
стали поштовхом |
00:05:46 |
Гарольд поспішав на автобус. |
00:05:48 |
Його шкіряні черевики огидно скрипіли, |
00:05:52 |
при кожному кроці по асфальту. |
00:05:59 |
Хоча це був незвичайний день, |
00:06:03 |
котрий Гарольд запам’ятає на все життя, |
00:06:07 |
для Гарольда це була звичайна середа. |
00:06:11 |
Перепрошую, ви це чули? |
00:06:14 |
Голос. Ви його чули? «Для Гарольда |
00:06:17 |
Не переймайтесь, звісно середа. |
00:06:20 |
Ні ви чули слова: «Для Гарольда це |
00:06:24 |
Хто такий Гарольд? |
00:06:26 |
Це я. |
00:06:28 |
Гарольде, все нормально. |
00:06:30 |
Ні, ні я… |
00:06:32 |
Не зважайте. |
00:06:35 |
Гарольд не міг зосередитись на роботі. |
00:06:39 |
Думки – розбігались, |
00:06:42 |
Перепрошую. |
00:06:44 |
Хтось має це виправити. |
00:06:47 |
Гарольде, скільки буде |
00:06:50 |
Коли колега попросив його |
00:06:54 |
Я не можу рахувати, коли ви розмовляєте. |
00:06:57 |
Він не міг дати відповіді. |
00:06:59 |
Що? |
00:06:59 |
Тоді Гарольд швидко відповів: |
00:07:04 |
Хоча правильна відповідь |
00:07:09 |
Пробачте. 31 305. |
00:07:15 |
Я зловив одного страхового агента, |
00:07:18 |
котрий декларував свій |
00:07:23 |
Шкода, що в нас немає премії аудитор року. |
00:07:29 |
Чувак, що з тобою? |
00:07:32 |
З тобою все гаразд? |
00:07:34 |
Дейве, мне переслідують. |
00:07:41 |
Як це? Ти ж на місці стоїш. |
00:07:44 |
Голосом. |
00:07:46 |
Що? |
00:07:47 |
Мене переслідує жіночий голос. |
00:07:53 |
Так. |
00:07:56 |
І що ж він каже? |
00:07:59 |
Щось розповідає. |
00:08:05 |
Гарольде, ти вилупився на |
00:08:08 |
Ні. Зараз вона затихла. |
00:08:11 |
Дивись. Слухай. |
00:08:15 |
Шелест паперу від папки, |
00:08:18 |
нагадував шурхіт хвиль об пісок. |
00:08:23 |
Коли Гарольд по це замислювався, він |
00:08:27 |
уявляючи собі глибокий |
00:08:33 |
Ти це чув? |
00:08:35 |
Ти про папки? |
00:08:37 |
Ні, про голос. |
00:08:39 |
Ні. |
00:08:41 |
Найставніше те, що я дійсно |
00:08:47 |
Який ще океан? |
00:08:48 |
Той, що видає схожі звуки… |
00:08:51 |
Забудь про це. |
00:08:52 |
Ось носі справи. Щасти вам. |
00:08:54 |
Дякую. |
00:08:58 |
Так, у нас є кондитерша та |
00:09:06 |
Тобі краще |
00:09:10 |
- Гаразд? |
00:09:20 |
Чорт забирай! |
00:09:23 |
Негідник! |
00:09:25 |
Я розумію. |
00:09:26 |
Забирайтесь, клятий |
00:09:30 |
Злодій-податківець! |
00:09:34 |
Злодій-податківець! |
00:09:38 |
Забирайся. |
00:09:40 |
Може ми поговоримо про |
00:09:43 |
Ні, говоритимемо тут. |
00:09:48 |
Тут зазначено, що ви частково |
00:09:54 |
Правильно. |
00:09:55 |
Здається, лише 78 %. |
00:09:57 |
Так. |
00:10:00 |
То ви зробили це спеціально? |
00:10:02 |
Так. |
00:10:03 |
І ви чекали на аудиторську перевірку? |
00:10:07 |
Я чекала на штраф |
00:10:11 |
чи сувору догану. |
00:10:15 |
Але ж це не школа –інтернат. |
00:10:20 |
Ні, не крала я нічого. |
00:10:26 |
Пані Паскаль ви не можете так |
00:10:30 |
Можу. |
00:10:32 |
Якщо хочете нарватися на перевірку. |
00:10:34 |
Спершу пред’явіть |
00:10:38 |
Пані Паскаль, я тут цим і займаюсь. |
00:10:41 |
Я перевірю ваші документи |
00:10:43 |
щоб переконатись, |
00:10:45 |
Гаразд. |
00:10:48 |
Не проблема. |
00:10:51 |
Знаєте, я за те щоб |
00:10:55 |
збудували дитячі майданчики |
00:10:59 |
Я з радістю платитиму за це податки. |
00:11:03 |
Але я не схвалюю те, що |
00:11:06 |
частину грошей уряд |
00:11:10 |
підтримку великих корпорацій |
00:11:14 |
На це я податки не платитиму. |
00:11:18 |
Здається, |
00:11:19 |
я відсилала вам пояснювальний |
00:11:24 |
Лист, що починався словами: |
00:11:28 |
Так. |
00:11:30 |
Пані Паскаль, те, що ви |
00:11:36 |
Тобто, чи приналежна я до |
00:11:39 |
Анархістського угрупування. |
00:11:42 |
В анархістів є угрупування? |
00:11:44 |
Гадаю, що так. Звісно. |
00:11:46 |
І вони об’єднуються? |
00:11:49 |
Не знаю. |
00:11:52 |
А хіба це не суперечить їхній меті? |
00:11:56 |
Гарольду було важко уявити пані |
00:12:00 |
Не зараз. |
00:12:01 |
Як її тендітні руки |
00:12:04 |
Як її довгі стрункі ноги |
00:12:09 |
Гарольд не був схильним до фантазій. |
00:12:11 |
Тож він намагався триматись як |
00:12:15 |
Але, звісно, не зміг. |
00:12:18 |
Він не міг втриматись від думок про |
00:12:23 |
своїми ніжними пальцями, |
00:12:27 |
як вони сідає у ванну |
00:12:30 |
і голить свої ноги. |
00:12:33 |
Як вона оголена |
00:12:37 |
лежить у його ліжку. |
00:12:42 |
Пане Крік! |
00:12:43 |
Так. Що? |
00:12:45 |
Ви витріщаєтесь на мої цицьки! |
00:12:49 |
Я? Ні, я не думаю, що |
00:12:53 |
А якби витріщався, то лише |
00:12:59 |
Пробачте, в мене |
00:13:01 |
Тож я повернусь у вівторок. |
00:13:07 |
Раптово Гарольд відчув |
00:13:13 |
Замовкни! |
00:13:14 |
Проклинав він небеса. |
00:13:17 |
Ні, я тебе проклинаю, |
00:13:19 |
Тож замовкни і дай мені спокій. |
00:13:49 |
Обережніше! |
00:14:19 |
Пробачте. |
00:14:23 |
Перепрошую. |
00:14:29 |
Ви пані Ейфел? |
00:14:33 |
Так. |
00:14:34 |
Чудово. Дозвольте дізнатись, |
00:14:38 |
Працюю. |
00:14:39 |
Я вас відволікаю? |
00:14:41 |
Так. |
00:14:42 |
Пробачте. Я Пені Ешер. Видавці найняли |
00:14:48 |
Шпигунка. |
00:14:49 |
Асистентка. |
00:14:51 |
Я також виконую функції секретаря. |
00:14:54 |
Мені не потрібен секретар. |
00:14:56 |
Тоді я знайду чим зайнятись |
00:14:59 |
Наприклад, стежити за тим, |
00:15:01 |
бо видавці вважають, що |
00:15:05 |
А у вас творча криза? |
00:15:11 |
Це ваші рукописи? |
00:15:12 |
Це листи. Мені. |
00:15:15 |
Ви відписуєте? |
00:15:17 |
Я не відповідаю на листи. |
00:15:19 |
І всі ці цигарки теж |
00:15:22 |
Ні, купила недопалки. |
00:15:25 |
Мені казали, що ви дотепна. |
00:15:31 |
Вам спадало на думку |
00:15:35 |
Я про таке не замислювалась. |
00:15:37 |
А я кажу, так. |
00:15:38 |
Ні, я намагаюсь думати |
00:15:40 |
Кожному спадало |
00:15:42 |
А я про це взагалі не думаю. |
00:15:53 |
Кажуть, |
00:16:00 |
я прочитала у дуже |
00:16:04 |
що, коли людина стрибає з |
00:16:07 |
в дуже рідкісних випадках, |
00:16:11 |
Від цього не легше. |
00:16:13 |
В цій книзі є фотографія під назвою |
00:16:17 |
Фото старе, але гарне. |
00:16:20 |
Згори вид жінки, котра щойно |
00:16:24 |
Навколо голови кров, немов німб, |
00:16:28 |
нога підігнута під тіло, а рука |
00:16:33 |
Проте її обличчя таке безтурботне |
00:16:36 |
таке спокійне. |
00:16:38 |
Як на мене, це тому, що вона |
00:16:49 |
Я не знаю як вбити Гарольда Кріка. |
00:16:54 |
Саме так, щоб допомогти. |
00:16:57 |
Як ви мені допоможете? Ви ж |
00:17:01 |
Як ви надихнете мене? |
00:17:04 |
Ваші чудові ідеї, котрі ви |
00:17:07 |
за час асистентської кар’єри, |
00:17:09 |
безпорадні коли мова йде про |
00:17:12 |
Я розумію. |
00:17:14 |
Справді? Я просто не можу… |
00:17:24 |
Як би мені не хотілось, |
00:17:36 |
Пані Ейфел. Кей, я працюю асистентом |
00:17:41 |
Я допомогла більш ніж 20 авторам |
00:17:44 |
Я завжди закінчувала роботу вчасно |
00:17:46 |
і я ніколи не просила видавців |
00:17:50 |
Відтепер, я до ваших послуг |
00:17:53 |
доки ви не поставите фінальну крапку |
00:17:57 |
Я не люблю голосну музику. |
00:18:02 |
І яз радістю та безпристрасно |
00:18:13 |
ДОКТОР КАЙЛІ. ВІДДІЛ КАДРІВ. |
00:18:16 |
В мене була доволі цікава |
00:18:21 |
Справді? |
00:18:23 |
Кажуть в тебе дах «тю-тю». |
00:18:29 |
Що стало затісно у офісі? |
00:18:31 |
Не знаю Зі мною все нормально. |
00:18:34 |
Але ж дерево не замислюється над |
00:18:40 |
Але ж це дерево. |
00:18:42 |
Чому Гарольд розмовляв |
00:18:46 |
Цей чоловік був бовдуром. |
00:18:49 |
Він використовував такі слова як |
00:18:54 |
І пояснював, що дерева – це дерева. |
00:18:58 |
Ясна річ, дерева є дерева. |
00:19:00 |
Гарольд це прекрасно розумів. |
00:19:04 |
А от що Гарольд не розумів, то це |
00:19:05 |
те, чому від досі відчував |
00:19:09 |
Чому від думки про пані Паскаль в |
00:19:15 |
Гарольде? |
00:19:19 |
Так? Пробачте. |
00:19:22 |
Що відбувається? |
00:19:25 |
Ну… |
00:19:29 |
Нічого. Все гаразд. |
00:19:34 |
Слухай, |
00:19:36 |
Відповідно до твоєї |
00:19:38 |
ти вже кілька років не відпочивав, |
00:19:42 |
Може тобі вартo трохи перепочити. |
00:19:46 |
Піти у відпустку на кілька тижнів. |
00:19:50 |
Гаразд. Я про це подумаю. |
00:20:01 |
Я знаю, що н мав би цього робити, |
00:20:25 |
Гарольд подума, що його |
00:20:28 |
Він і подумати не міг, що той |
00:20:35 |
Гарольд дивився на годинник лише |
00:20:40 |
Відверто кажучи, це дуже |
00:20:45 |
Тож цієї середи, чекаючи на автобус, |
00:20:49 |
раптово його годинник |
00:20:51 |
зупинився. |
00:20:55 |
Перепрошую, не підкажете котра година. |
00:20:58 |
Так. На моїх 6:18. |
00:21:00 |
Дякую. |
00:21:01 |
Таким чином, |
00:21:02 |
годинник штовхнув Гарольда |
00:21:08 |
Хіба він здогадувався, що ця проста, |
00:21:12 |
приведе його до неминучої смерті. |
00:21:15 |
Що? |
00:21:18 |
Агов! |
00:21:20 |
Що?! |
00:21:22 |
Чому? |
00:21:24 |
Чому до смерті? |
00:21:26 |
Агов! |
00:21:28 |
Перепрошую. |
00:21:31 |
Коли? |
00:21:33 |
І наскільки неминуче? |
00:21:36 |
Ви де? |
00:21:45 |
Гарольд чистив 32 зуби за 72 рухи. |
00:21:50 |
Чому ви замовкли? |
00:21:52 |
Я ж чув вас. |
00:21:54 |
Приведе його до неминучої смерті. |
00:21:56 |
Я вас чув. |
00:21:59 |
Давай же, клятий голос. |
00:22:01 |
Гарольд розлючено |
00:22:04 |
Гарольд без причини розтрощив її. |
00:22:09 |
Кинув її на підлогу, почав |
00:22:14 |
Гарольд схопив серветки, кинув їх |
00:22:22 |
Давай же , скажи хоч щось. |
00:22:26 |
Що-небудь, скажи. |
00:22:30 |
Скажи! |
00:22:39 |
Гарольд збожеволів. |
00:22:44 |
Боже. |
00:22:46 |
Гарольд збожеволів. |
00:22:56 |
Боюся, те про що |
00:23:03 |
Ні, це не шизофренія. Це просто |
00:23:09 |
Тобто, він не наказує мені, |
00:23:13 |
Він розповідає про те, що я вже зробив. |
00:23:15 |
Дуже чітко і літературною мовою. |
00:23:19 |
Пане Крік, з вами розмовляє голос. |
00:23:22 |
Ні, не зі мною, а про мене. |
00:23:26 |
Це ніби то історія з моєю участю. |
00:23:31 |
Ніби я герой свого власного життя. |
00:23:34 |
Проблема в тім, що голос |
00:23:39 |
Ніби є такі епізоди розповіді, |
00:23:42 |
І я маю дізнатись, що в тих |
00:23:46 |
Перш ніж ця розповідь не |
00:23:49 |
Так. |
00:23:51 |
Не хочу здаватись зіпсованою |
00:23:57 |
Ви не здаєтесь зіпсованою |
00:24:03 |
А якщо те, що я розповів правда? |
00:24:06 |
Гіпотетично, якби я був |
00:24:12 |
хай навіть лише у власній свідомості, |
00:24:16 |
що мені, на вашу думку, |
00:24:18 |
На мою думку, вам варто |
00:24:23 |
А окрім цього. |
00:24:25 |
Не знаю. |
00:24:27 |
Можливо направила до того, хто |
00:24:37 |
Чудова думка. |
00:24:39 |
Дякую. |
00:24:42 |
То це вимені телефонували з |
00:24:45 |
Голосу, що каже вам про вашу |
00:24:49 |
Скільки він вам відміряв? |
00:24:51 |
Не знаю. |
00:24:53 |
Драматична іронія. Хтозна коли це |
00:24:57 |
То ви божевільний? Про таке можна |
00:25:01 |
Я не знаю. |
00:25:02 |
Гаразд. Скільки сходинок |
00:25:05 |
Що? |
00:25:06 |
Ви рахували їх під час ходи? |
00:25:09 |
Ні. |
00:25:10 |
Звісно. В якому банку ви працюєте? |
00:25:12 |
Не в банку, я податковий інспектор. |
00:25:15 |
- Одружені? |
00:25:16 |
А були? |
00:25:17 |
Був заручений з аудиторкою. |
00:25:21 |
Як прикро. Живете один? |
00:25:23 |
Так. |
00:25:25 |
Домашні тварини є? |
00:25:27 |
Ні. |
00:25:29 |
Друзі? |
00:25:30 |
Ні. Хоча, Дейв з роботи. |
00:25:34 |
Зрозуміло. На кого схожий цей голос? |
00:25:38 |
Він належить жінці. |
00:25:40 |
Жінці. |
00:25:42 |
- Знайомій жінці? |
00:25:44 |
- Може ви її знаєте? |
00:25:48 |
Ви встигли порахувати скільки |
00:25:51 |
Нічого я там не рахував. |
00:25:55 |
- Кави? |
00:25:57 |
- Точно? |
00:25:59 |
Тож цей жіночий голос каже |
00:26:02 |
Ну вона не мені це каже. Вона |
00:26:04 |
- Але вона про це каже. |
00:26:06 |
І ви їй вірите. |
00:26:08 |
Бо вона з точністю казала про |
00:26:10 |
Наприклад? |
00:26:12 |
Про моє ставлення до роботи. |
00:26:14 |
- Вам не подобається ваша робота? |
00:26:18 |
Не найпроникливіший голос |
00:26:21 |
Більш за все американці |
00:26:23 |
Друге в списку – пробки. |
00:26:27 |
Мабуть. |
00:26:28 |
Якщо я скажу що |
00:26:30 |
- Ні. |
00:26:31 |
Я вас не знаю. |
00:26:33 |
Але ви так само |
00:26:36 |
Гаразд, пане Крік. |
00:26:40 |
Чому? |
00:26:41 |
Я не експерт з божевілля, |
00:26:44 |
А у вашому випадку, йдеться |
00:26:50 |
Я не сумніваюсь, що ви чуєте голос, |
00:26:53 |
бо, чесно кажучи, тут |
00:26:57 |
Окрім цього, в цьому семестрі в мене |
00:27:00 |
моїх підопічних пишуть докторські |
00:27:04 |
Я просто подувам , що ви… |
00:27:07 |
Спробуйте завести щоденник. |
00:27:12 |
Це все, що я можу порадити. |
00:27:16 |
Я ледь все пригадаю. |
00:27:19 |
Хіба він здогадувався, що ця проста, |
00:27:24 |
приведе його до неминучої смерті. |
00:27:26 |
Що? |
00:27:28 |
Хіба він здогадувався, що ця… |
00:27:29 |
Ви сказали: «Хіба він здогадувався»? |
00:27:31 |
Так. |
00:27:34 |
Я стільки писав про це. |
00:27:37 |
В мене були уроки на тему |
00:27:42 |
Якось я навіть вів семінар |
00:27:46 |
Сучий ви сину, Гарольде. |
00:27:48 |
«Хіба він здогадувався» - означає, що |
00:27:51 |
Тобто ви дечого не знаєте. |
00:27:56 |
Зайдіть до мене в п’ятницю. |
00:27:58 |
Ні, якщо «неминуче», то ви можете |
00:28:02 |
Приходьте завтра о 9:45. |
00:28:05 |
10 секунд тому назад ви казали, |
00:28:10 |
Ці десять секунд – |
00:28:16 |
Гарольд поринув у роздуми. |
00:28:19 |
На якусь мить від бульвару Борна |
00:28:23 |
всі підрахунки та правила |
00:28:26 |
всі чіткі виміри Гарольдового |
00:28:32 |
Яким дивовижним чином |
00:28:36 |
з’явилась Анна Паскаль. |
00:28:39 |
Пані Паскаль. |
00:28:43 |
Пані Паскаль, я Гарольд Крік |
00:28:46 |
Перепрошую. |
00:28:50 |
- Вітаю. |
00:28:53 |
Може присядете? |
00:28:55 |
Ні. |
00:28:56 |
Тут вільні місця. |
00:28:59 |
Немає значення. |
00:29:04 |
Пробачте. |
00:29:17 |
Як справи? |
00:29:19 |
Жахливо. Приходила перевірка |
00:29:23 |
Ясна річ. |
00:29:24 |
А інспектор такий злочинець. |
00:29:32 |
Мушу вибачитись перед вами. |
00:29:36 |
Справді? |
00:29:37 |
Податківці проходять доволі |
00:29:43 |
На превеликий жаль, нас не перевіряли |
00:29:47 |
Тож, прийміть мої вибачення. |
00:29:50 |
Я… |
00:29:52 |
витріщався на вас. |
00:29:55 |
Пробачте. |
00:30:01 |
Гаразд. Вибачення прийнято. |
00:30:05 |
Але лиш через те, що ви заїкнулись. |
00:30:14 |
Значить ви теж їздите |
00:30:19 |
Ні, просто спізнююсь. |
00:30:22 |
На масове спалювання прапорів? |
00:30:25 |
Взагалі-то… |
00:30:28 |
поспішаю на засідання |
00:30:34 |
Хочете зі мною? |
00:30:37 |
Забув вдома спиці та |
00:30:40 |
- Шкода. |
00:30:42 |
Тож, |
00:30:47 |
Гарольд знервовано вів невимушену бесіду. |
00:30:51 |
У вас такі рівні зуби. |
00:30:54 |
Дуже невимушену. |
00:30:57 |
Дякую. |
00:30:58 |
Справжні. |
00:31:00 |
Гарольд швидко прорахував вірогідність |
00:31:04 |
відносно тривалості розмови. |
00:31:08 |
Моя зупинка. Маю йти. |
00:31:13 |
Він був натхненний та здивований |
00:31:15 |
доволі грайливим відтінком |
00:31:20 |
Настільки натхненним, що |
00:31:25 |
і був змушений пройти їх пішки. |
00:31:46 |
- Не здаюсь. |
00:31:49 |
Розкажіть про що ваша нова книга |
00:31:54 |
Що це означає? |
00:31:55 |
Вона про те, як жити сповна. |
00:32:00 |
Робити те, що заманеться. |
00:32:02 |
Заходьте. |
00:32:06 |
Пане Крік, будь ласка, проходьте. |
00:32:12 |
Як справи? |
00:32:14 |
Взагалі-то, нормально. |
00:32:15 |
Можете це вимкнути? |
00:32:18 |
Схоже наша оповідачка |
00:32:21 |
Ще ні. |
00:32:22 |
Це добре. Сідайте. |
00:32:24 |
- Рахували сходи на вході? |
00:32:27 |
Звісно, ні. |
00:32:28 |
Я розробив тест. |
00:32:30 |
Хіба не чудово?! |
00:32:31 |
З 23 питань, які допоможуть |
00:32:36 |
- Тож, Говарде… |
00:32:38 |
Гарольде. Тест може здатись |
00:32:42 |
Добре. |
00:32:44 |
Отож. |
00:32:48 |
Нам відомо що це жіночий голос, |
00:32:53 |
Він сучасний і судячи з усього |
00:32:58 |
- Звісно. |
00:33:04 |
Питання перше: Чи лишав хтось |
00:33:09 |
Будь-що. Жуйку? Гроші? |
00:33:12 |
Перепрошую! |
00:33:13 |
- Просто відповідайте. |
00:33:15 |
Чи відчуваєте ви потяг до розкриття |
00:33:20 |
Дайте закінчити. В які вас можливо |
00:33:24 |
Ні, ні. |
00:33:25 |
Гаразд, за шкалою від 1 до 10 |
00:33:29 |
як ви оцінюєте вірогідність |
00:33:33 |
Вбивства? |
00:33:34 |
Один – малоймовірно, десять – |
00:33:38 |
Навіть не знаю. |
00:33:39 |
Я перефразую. |
00:33:42 |
Ви можете себе у чомусь |
00:33:45 |
Наприклад? |
00:33:46 |
У будь-чому. Приміром, королем |
00:33:48 |
Королем доріжок? |
00:33:50 |
Королем доріжок, королем тролів… |
00:33:53 |
Королем тролів? |
00:33:54 |
Так. Таємної країни під паркетом. |
00:33:59 |
- Чого завгодно. |
00:34:00 |
Ні. Це нісенітниця. |
00:34:02 |
Правда. Але давайте почнемо |
00:34:06 |
Чи була частина вашого |
00:34:09 |
Ніби в мене руки іншої людини? |
00:34:12 |
Скажімо, може колись ви були |
00:34:17 |
лугів, мертвих останків, землі |
00:34:20 |
Ні. Слухайте, між цими питаннями |
00:34:23 |
Ні. Я хочу зрозуміти в якому сюжеті |
00:34:28 |
Не зважаючи на дивакуватість, |
00:34:31 |
сім казок, десять китайських легенд |
00:34:34 |
і точно визначив, що ви не Гамлет, |
00:34:39 |
не Франкенштейн, і не голем. |
00:34:48 |
Хіба вам не легше від того, |
00:34:51 |
Так, від цього мені значно легше. |
00:34:54 |
Добре. |
00:35:00 |
Ви володієте магічною силою? |
00:35:38 |
Можна дізнатись що ми тут робимо? |
00:35:40 |
Уявляємо автокатастрофи. |
00:35:43 |
Ясно. А в приміщені ми |
00:35:48 |
Ні. |
00:35:50 |
Ви знаєте, що 42% автокатастроф |
00:35:55 |
Так само як і 90 % пневмонії. |
00:35:58 |
Справді? Пневмонія. |
00:36:03 |
Але як Гарольд підхопить пневмонію? |
00:36:06 |
Ви написали щось нове за сьогодні? |
00:36:08 |
Ні. |
00:36:09 |
Ви читали вірші, що я вам радила, |
00:36:13 |
купили чистий папір, хоч щось? |
00:36:15 |
Ні. Нічого. |
00:36:18 |
Сидячи під дощем книгу не напишеш. |
00:36:20 |
Ось так ви знаєтесь на |
00:36:31 |
Що це? |
00:36:33 |
Брошура про нікотиновий пластир. |
00:36:36 |
Мені не потрібен пластир, Пені. |
00:36:41 |
Це може допомогти. |
00:36:42 |
Допомогти? Чому? |
00:36:46 |
Допомогти чому? Написанню книги? |
00:36:49 |
Допомогти врятувати вам життя. |
00:36:52 |
Я життя не рятую. |
00:36:57 |
Насправді, якраз навпаки. |
00:37:02 |
- Ваше улюблене слово? |
00:37:04 |
Добре. |
00:37:06 |
Ви чогось прагнете? |
00:37:10 |
Завоювати Росію? |
00:37:12 |
Виграти в лотерею? |
00:37:15 |
Гарольде, у вас мають |
00:37:20 |
Я так не думаю. |
00:37:21 |
Якісь потаємні мрії. Подумайте. |
00:37:25 |
Ну… |
00:37:28 |
Я завше хотів аби в моєму |
00:37:32 |
Як у Вестсайдскій історії? |
00:37:35 |
Ні. Як… |
00:37:37 |
Де? |
00:37:38 |
Я завше хотів навчитись |
00:37:47 |
Лишилось визначити – чи ви |
00:37:52 |
Як сказав Італо Кальвіно: «Всі сюжети |
00:37:57 |
безперервності життя |
00:38:00 |
В трагедія закінчується смертю, |
00:38:08 |
Більшість комедійних |
00:38:10 |
у тих, хто з’явився |
00:38:12 |
Зазвичай у тих, хто їх ненавидить. |
00:38:15 |
Проте не уявляю, хто |
00:38:19 |
Професоре Гілберт, я податковий інспектор. |
00:38:23 |
Мене всі ненавидять. |
00:38:26 |
Правильно. Добре. Ви часом |
00:38:31 |
Я почав перевірку в однієї жінки, |
00:38:36 |
Схоже на комедію. |
00:38:39 |
Розвивайте цю лінію. |
00:38:44 |
Солоденька, мені меду не дісталось. |
00:38:46 |
Лулу, принеси Ларі мед. |
00:38:50 |
Хороший хлопчик. |
00:38:52 |
Додам присипки. |
00:38:54 |
Пане Крік. |
00:38:56 |
Раненько ви тут. Певне багато |
00:39:00 |
Ні, тільки вас. |
00:39:02 |
КОМЕДІЯ |
00:39:03 |
Чай з лозинок та банановий хліб. |
00:39:05 |
Так. |
00:39:06 |
Я хочу переконатись, що |
00:39:10 |
Я все одно не заплачу, пане Крік. |
00:39:14 |
Я знаю. Але від відсотків |
00:39:23 |
ТРАГЕДІЯ |
00:39:25 |
Можете називати мене Гарольдом. |
00:39:27 |
Знаю. Але не хочу. |
00:39:32 |
Це для Ромони. |
00:39:33 |
- Дякую. |
00:39:36 |
Що це ви відмічаєте? |
00:39:40 |
Нічого особливого. |
00:39:42 |
Давайте почнемо з ваших |
00:39:45 |
та квитанцій за останні 3 роки. |
00:39:48 |
Звісно. |
00:39:58 |
Що це? |
00:40:01 |
Документи. |
00:40:02 |
Що? |
00:40:03 |
Податкова документація. |
00:40:05 |
Ви зберігаєте їх |
00:40:07 |
Ні. Взагалі, я дуже акуратна. |
00:40:10 |
Я кинула їх в коробку |
00:40:29 |
Привіт. Як справи? |
00:40:32 |
Ну то як там? Аруба! |
00:40:35 |
Пані Паскаль? Можна у вас спитати |
00:40:38 |
Фантастично! |
00:40:40 |
Це сімка чи дев’ятка? |
00:40:42 |
- І що ти робила? |
00:40:45 |
Вважатимемо, що сімка. |
00:40:48 |
Втому як рукою зняло. |
00:40:54 |
Вам допомогти? |
00:40:57 |
Дорога до небес. |
00:40:59 |
Це ж податківець. Привіт! |
00:41:02 |
Можеш звати мене Гарольд. |
00:41:03 |
- То як там справи з цифрами? |
00:41:05 |
- Знайшов ці 22%? |
00:41:07 |
22 – це 11 на 2. |
00:41:10 |
- З туалету податки береш? |
00:41:13 |
- Добре, то я скористаюсь туалетом? |
00:42:00 |
Добраніч. |
00:42:03 |
Печива хочете? |
00:42:05 |
Ні. |
00:42:07 |
Годі вам. Свіже запашне, |
00:42:11 |
Я не люблю печиво. |
00:42:15 |
Не любите печиво? |
00:42:20 |
- Що це з вами? |
00:42:23 |
Всі люблять печиво. |
00:42:25 |
Я знаю. |
00:42:27 |
Після напруженого дня |
00:42:31 |
хіба мама не пекла вам печиво? |
00:42:35 |
Ні. |
00:42:36 |
Моя мама не випікала нічого. |
00:42:44 |
Гаразд. Сідайте. |
00:42:47 |
Ні, я… |
00:42:49 |
Ні, сідайте кажу. |
00:42:56 |
Тепер |
00:42:58 |
з’їжте печиво. |
00:43:00 |
Я не можу, правда. |
00:43:02 |
Пане Крік, сьогодні був важкий день. |
00:43:06 |
Я знаю, сама про це забезпечила. |
00:43:09 |
Тож візьміть печиво |
00:43:11 |
вмокніть у молоко |
00:43:13 |
та з’їжте. |
00:43:40 |
Дуже смачно. |
00:43:50 |
Коли ви вирішили |
00:43:53 |
В коледжі. |
00:43:55 |
В харчовому? |
00:43:58 |
Ні, взагалі-то, на юридичному |
00:44:01 |
Пробачте, я вирішив, що… |
00:44:03 |
Ні, все гаразд. Я його не закінчила. |
00:44:07 |
Щось сталось? |
00:44:08 |
Ні. |
00:44:11 |
Мене і так ледь прийняли. |
00:44:15 |
Єдина причина з якої мене взяли – |
00:44:18 |
як я зроблю світ краще, отримавши диплом. |
00:44:23 |
Однак, багатьом доводилось |
00:44:28 |
Часто ми з однокурсниками |
00:44:31 |
Я тим часом готувала, тож |
00:44:35 |
Іноді я цілими днями пекла |
00:44:38 |
і приносила ласощі для всієї групи. |
00:44:42 |
і людям це подобалось. |
00:44:44 |
Їжте. |
00:44:46 |
Я пекла вівсяне печиво, |
00:44:50 |
шоколадні кекси |
00:44:54 |
І всі їли, були задоволені |
00:44:59 |
Іспити здавали. В нашу групу |
00:45:02 |
А я приносила ще більше солодощів. |
00:45:07 |
Я навчилась робити круасани з |
00:45:13 |
батончики з мигдалем, |
00:45:16 |
легкі лимонні кекси з |
00:45:21 |
Таким чином в кінці семестру в |
00:45:26 |
А в мене 8 зошитів з рецептами |
00:45:29 |
і суцільні трійки. |
00:45:32 |
Тож я кинула навчання. |
00:45:34 |
Я зрозуміла, що зроблю світ краще, |
00:45:44 |
Подобається? |
00:45:47 |
Так. |
00:45:49 |
Я рада. |
00:45:52 |
Дякую, що вмовили скуштувати. |
00:45:55 |
На здоров’я. |
00:46:02 |
Мушу йти. Дякую. За печиво. |
00:46:05 |
Може візьмете з собою. Ну ж бо! |
00:46:08 |
Ні, не треба. |
00:46:09 |
Ні, дякую. |
00:46:10 |
- Ні, дійсно, прошу… |
00:46:12 |
Я б залюбки, але не можу. |
00:46:15 |
Не можете? |
00:46:16 |
Розумієте, це виходить – подарунок. |
00:46:20 |
Мені не слід було б і ті їсти. |
00:46:23 |
Я нікому не скажу. |
00:46:25 |
- Ні. Але якщо скажете… |
00:46:28 |
- Знаю, але якщо… |
00:46:31 |
Я краще їх куплю. З радістю. |
00:46:38 |
Тоді й проблем не буде. |
00:46:42 |
- Що? |
00:46:44 |
- Будь ласка. |
00:46:47 |
- Чому б мені просто не… |
00:46:49 |
А що тут такого. |
00:46:51 |
Йдіть додому. |
00:46:54 |
Гаразд. |
00:47:00 |
А ви…? |
00:47:03 |
Ви спекли це печиво для мене? |
00:47:09 |
Ви намагались бути добрішою, |
00:47:17 |
Вам це може здатись нісенітницею, |
00:47:22 |
але здається я трагік. |
00:47:56 |
Професоре Гілберт, я зазнав поразки |
00:48:00 |
Вона тепер ненавидить мене ще більше. |
00:48:02 |
- Я знаю. Чудово. |
00:48:05 |
Ви спробували дещо цілком нове. |
00:48:08 |
Очевидно, що голос |
00:48:12 |
Ви заводите годинник, |
00:48:15 |
Ви їдете на автобусі, |
00:48:17 |
Чистите зуби, вона каже, |
00:48:20 |
Може ви самі керуєте |
00:48:24 |
Тож ми вчинимо по-іншому. |
00:48:27 |
Що наприклад? |
00:48:28 |
Нічого не робитимемо. |
00:48:30 |
А як щодо пані Паскаль? |
00:48:31 |
Забудьте про неї. |
00:48:32 |
Забути? Окрім цифр, |
00:48:35 |
Гарольде, якщо ви хочете вижити, |
00:48:38 |
Тобто нічого не робити? |
00:48:39 |
Абсолютно. |
00:48:41 |
Нічого? |
00:48:42 |
Я ще раз пояснюю. |
00:48:44 |
Одніми сюжетами керують |
00:48:48 |
Іншими – самі герої. |
00:48:51 |
Якщо я пройду крізь ті двері, |
00:48:53 |
і буде розповідь |
00:48:55 |
Залишусь тут – дія зупиниться. |
00:48:59 |
Тож, лишаючись тут, я спізнююсь. |
00:49:03 |
Завтра нічого не робіть. |
00:49:05 |
Нічого? |
00:49:06 |
Нічого. Лишайтесь вдома. Не беріть |
00:49:08 |
двері, не чистите зуби. |
00:49:10 |
А що з роботою? |
00:49:12 |
Подзвоніть і скажіть що не прийдете. |
00:49:14 |
Не йти на роботу? |
00:49:15 |
Не чиніть нічого, що спричинить |
00:49:17 |
Натомість, побачимо, чи буде |
00:49:20 |
Маршале, працюйте руками. |
00:49:32 |
Викиди з сусідньої фабрики |
00:49:37 |
якими харчувались гуси. |
00:49:39 |
Всі намагання переселити птахів |
00:49:45 |
Можливо, їх тримає тут звичка, |
00:49:49 |
чи може страх втратити |
00:49:53 |
про чудові схили, котрі оточують це озеро. |
00:49:56 |
За лічені секунди краби |
00:50:01 |
птах, котрого вони боялись – |
00:50:06 |
Поранений птах |
00:50:10 |
Відчайдушні спроби втекти |
00:50:13 |
лише загострюють |
00:50:19 |
Сумні очі приматів витягнуть в першу чергу, |
00:50:24 |
і їх продадуть косметичним компаніям |
00:50:27 |
для тестування на них |
00:50:30 |
Після цього, з ослаблих тіл мавп |
00:50:35 |
яким набиватимуть |
00:50:38 |
Пан Зебра хотів попити води, |
00:50:41 |
але ніколи не знаєш хто кого з’їсть |
00:50:45 |
А це боляче! |
00:50:47 |
А що подадуть білоголовому |
00:50:51 |
Подадуть вугра. |
00:50:53 |
І знову! |
00:50:55 |
Схоже, пан Крокодил хоче скуштувати |
00:51:00 |
А в цій бійці азартні глядачі можуть |
00:51:03 |
Коли мангуст схопився з коброю, |
00:51:07 |
Але цього разу схоже, |
00:51:12 |
Але не поспішайте. |
00:51:14 |
Бо, здається, мангуст, перемагає. |
00:51:44 |
Ви що робите? |
00:51:50 |
- Ну і жарти? |
00:51:51 |
Глуши мотор. |
00:51:55 |
Ви що робите? |
00:51:56 |
Ми?! Що ви робите? |
00:51:58 |
Я телевізор дивився. |
00:52:00 |
А ми зносимо цей будинок. |
00:52:01 |
Ви збожеволіли? Я тут живу. |
00:52:03 |
Це телевізор? |
00:52:04 |
Так, телевізор. Мій телевізор. |
00:52:06 |
А що він тут робить? |
00:52:08 |
Я ж сказав, що живу тут, йолопи! |
00:52:12 |
Мої ім’я написане коло дзвінка. |
00:52:15 |
Квартира 2Б, будинок 1803. |
00:52:19 |
Ви сказали 1893? |
00:52:21 |
Так. |
00:52:24 |
Посилочка вийшла! |
00:52:28 |
Я не впевнений, що це зміна сюжету. |
00:52:30 |
Я сподівався, ви скажете, |
00:52:33 |
Зустріти страхового агента в день |
00:52:37 |
Отримати лист про |
00:52:41 |
А якщо вашу квартиру ламає екскаватор, |
00:52:44 |
це вже дещо інше. |
00:52:48 |
Гарольде, ви не |
00:52:52 |
Я знаю. |
00:52:53 |
Знаєте? |
00:52:56 |
Ходімо зі мною. |
00:52:58 |
Томе не витирай |
00:53:01 |
Ви мали рацію. Оповідач |
00:53:05 |
Тож пропоную забути про все |
00:53:09 |
Жити своїм життям. Але я живу |
00:53:15 |
Я знаю. Я про це й кажу. |
00:53:19 |
Ви можете податись |
00:53:23 |
Чи винайти щось, чи |
00:53:27 |
До біса все! Можете їсти |
00:53:32 |
Ви що? |
00:53:34 |
Я не хочу їсти млинці. |
00:53:37 |
Хто обираючи між млинцями й життям, |
00:53:42 |
Гарольде, якби ви |
00:53:45 |
то зрозуміли б, що відповідь залежить |
00:53:51 |
і звісно від якості обраних млинців. |
00:53:56 |
Ви мене не розумієте. |
00:53:59 |
Розумію. |
00:54:01 |
І ви зрозумійте, що це не філософія |
00:54:06 |
це моє життя. |
00:54:07 |
Саме так. І треба його прожити так, |
00:54:19 |
Сама не очікувала, що вийде. |
00:54:21 |
- Один чи два |
00:54:24 |
- Один? |
00:54:37 |
Ось твоя кімната. |
00:54:39 |
Я називаю її спальний відсік № 2. |
00:54:42 |
Дякую, Дейве. |
00:54:43 |
Без проблем. Добре, що ти |
00:54:48 |
- На довго плануєш? |
00:54:57 |
Можна поставити тобі абстрактне |
00:55:02 |
Так. |
00:55:04 |
Якби ти дізнався, що помреш, |
00:55:08 |
можливо незабаром, |
00:55:10 |
що б ти робив? |
00:55:14 |
Я не знаю. |
00:55:16 |
А я найбагатша людина у світі? |
00:55:19 |
Ні. Ти – це ти. |
00:55:22 |
А в мене є надприродна сила? |
00:55:25 |
Ні. Ти – це ти. |
00:55:26 |
Я знаю, що я - це я, а |
00:55:31 |
Ні, з якого дива вона в тебе буде? |
00:55:33 |
Не знаю Ти ж сказав – гіпотетично. |
00:55:36 |
Гаразд. Так. Ти відмінно |
00:55:39 |
Це не сила, це вміння. |
00:55:42 |
Гаразд ти геній математики й ти |
00:55:45 |
Гаразд. |
00:55:48 |
Це легко. Поїду в космічний табір. |
00:55:51 |
Космічний табір? |
00:55:52 |
Так, в Алабамі. Де дітей |
00:55:58 |
Я туди з дитинства хотів, |
00:56:01 |
Ти невидимий і ти поїдеш |
00:56:04 |
Не я, ати обрав невидимість. |
00:56:08 |
А ти не застарий для космічного табору? |
00:56:11 |
Туди потрапити ніколи не запізно. |
00:56:45 |
Космічний табір. |
00:56:47 |
122 гітари. |
00:56:50 |
732 струни. |
00:56:53 |
257 звукозйомників. |
00:56:55 |
189 посилювачів. |
00:56:59 |
Гарольд стояв перед своєю |
00:57:05 |
І це все що він робив. |
00:57:09 |
Слід було не просто знайти гітару, |
00:57:12 |
Треба було знайти гітару |
00:57:17 |
Нажаль ця гітара казала: |
00:57:20 |
«Коли я повернусь у Джоржію, |
00:57:25 |
А ця казала щось на зразок: |
00:57:28 |
«Так, в мене штани з лайкри». |
00:57:31 |
Ці говорили: «Я такий ніжний, |
00:57:34 |
і геть не вмію грати на гітарі». |
00:57:42 |
«Я вам дещо компенсую, |
00:57:51 |
Але потім Гарольд побачив її. |
00:57:53 |
Поношений, жахливого кольору |
00:57:59 |
Незважаючи на купу «хвороб», |
00:58:04 |
Він дивився прямо Гарольду у вічі. |
00:58:09 |
«Я крутий!» |
00:58:12 |
Дихайте. Обережно. |
00:58:14 |
Чоловік, 21 рік. |
00:58:19 |
Те що треба. |
00:58:20 |
Бандитські бійки. |
00:58:26 |
Хворий старий. |
00:58:30 |
З ним все нормально, просто |
00:58:33 |
Хто б казав. |
00:58:35 |
Це не спрацює. |
00:58:37 |
Я взагалі не розумію, чому ми тут. |
00:58:39 |
Я казала, що нам тут не місце. |
00:58:41 |
Ви казали, що мені потрібен |
00:58:44 |
Я пропонувала музей. |
00:58:45 |
До біса ваш музей. |
00:58:48 |
Ви божеволієте. |
00:58:50 |
Ви маєте рацію. Проблема в тому, що |
00:58:55 |
Скажіть, а де тут ті, що помирають? |
00:59:00 |
Тут в основному – хворі чи поранені. |
00:59:03 |
Це звісно чудово, не зрозумійте |
00:59:05 |
Але вони ж одужують, що |
00:59:08 |
Чи можна побачити людей, |
00:59:11 |
Пробачте? |
00:59:12 |
Я б хотіла, якщо можна, |
00:59:16 |
Приречених на смерть. |
00:59:17 |
Перепрошую, ви скажетесь на щось? |
00:59:23 |
Лише та творчу кризу! |
00:59:33 |
З кожним незграбним акордом |
00:59:35 |
Гарольд Крік переконувався |
00:59:39 |
і життєвому призначенні. |
00:59:44 |
Він вже не їв наодинці. |
00:59:47 |
Не рахував рухи зубної щітки, |
00:59:51 |
Не носив краватки. |
00:59:53 |
- Гарольде. |
00:59:54 |
І тому не переймався часом |
01:00:01 |
Він вже не рахував |
01:00:07 |
Натомість, він робив те, що його |
01:00:13 |
Те, чого він уникав щодня |
01:00:17 |
протягом багатьох років. |
01:00:20 |
Те, що закликали робити |
01:00:23 |
безжальні пісні чисельник |
01:00:27 |
Гарольд Крік жив своїм життям. |
01:00:40 |
Але навіть тепер, |
01:00:43 |
оживляючи свої надії, |
01:00:47 |
Гарольд ще не закінчив свій шлях. |
01:00:51 |
Гарольдів годинник не дасть йому |
01:01:06 |
Пані Паскаль. |
01:01:08 |
Пані Паскаль! |
01:01:09 |
Пане Крік! |
01:01:11 |
- Привіт. |
01:01:17 |
Я радий, що застав вас. |
01:01:20 |
Так! А чому? |
01:01:22 |
Бо хотів віддати вам ось це. |
01:01:27 |
- Справді? |
01:01:30 |
Тож ви подарунки приймати не можете, |
01:01:35 |
- Слухайте… |
01:01:36 |
Ви дещо непослідовні, пане Крік. |
01:01:39 |
Вельми непослідовний, так. |
01:01:40 |
Гаразд, знаєте що. |
01:01:43 |
Ні, ні. Я хочу їх купити. |
01:01:48 |
Борошно. |
01:01:50 |
Що? |
01:01:51 |
Я приніс вам борошно. |
01:02:04 |
І ви несли її сюди? |
01:02:10 |
Пані Паскаль, я поводився |
01:02:16 |
І я вас хочу. |
01:02:20 |
Що? |
01:02:21 |
В мене купа причин, і стільки всього |
01:02:26 |
часом настільки буквально, що я маю |
01:02:31 |
Але я роблю це тому, |
01:02:35 |
Ви мене хочете? |
01:02:37 |
Безсумнівно. |
01:02:42 |
Невже у вас немає чітких на недвозначних |
01:02:48 |
правил щодо зв’язків з клієнтами? |
01:02:52 |
Кодекс податкового інспектора. |
01:02:54 |
Так. |
01:02:55 |
Але мені байдуже. |
01:02:57 |
Чому? |
01:02:58 |
Бо я вас хочу. |
01:03:06 |
Ну… |
01:03:09 |
Ви не проти ще трохи їх понести? |
01:03:12 |
Гаразд. |
01:03:17 |
Добре. Ходімо. |
01:03:32 |
То ви написали шпаргалку? |
01:03:34 |
Ні, запам’ятав. |
01:03:36 |
Те, що в синьому – ячмінне борошно. |
01:03:39 |
А це яке? |
01:03:41 |
В помаранчевому? |
01:03:42 |
Забув. |
01:03:44 |
Ось ми і прийшли. |
01:03:49 |
Зайдете? |
01:03:53 |
До вас? |
01:03:55 |
Ага. |
01:03:57 |
Гадаю, так. |
01:03:59 |
Хіба не в цьому суть вашої |
01:04:05 |
Відверто кажучи, я не продумував |
01:04:10 |
Слухайте, пане Крік… |
01:04:13 |
Здається, ви мені подобаєтесь. |
01:04:15 |
Перш ніж погарячкувати, |
01:04:22 |
Я хочу, щоб ви зайшли. |
01:04:26 |
Це для мене велика честь. |
01:04:29 |
Чудово. |
01:04:34 |
Він оскаженів від злості, |
01:04:35 |
його взяли, коли він завіряв |
01:04:47 |
Смачно? |
01:04:48 |
Так. Дякую. |
01:04:50 |
Нема за що. |
01:04:51 |
Я допоможу? |
01:04:53 |
Ні, я просто покладу в раковину. |
01:05:05 |
Ви граєте на гітарі? |
01:05:07 |
Що? |
01:05:08 |
Ви граєте на гітарі? |
01:05:10 |
Поганенько. Мені дали її в обмін |
01:05:15 |
Її теж треба внести в |
01:05:19 |
Ні, я не включу її до підсумкового звіту. |
01:05:21 |
Дякую. |
01:05:24 |
А ви граєте? |
01:05:25 |
Не дуже. Знаю лише одну пісню. |
01:05:28 |
То зіграйте її. |
01:05:29 |
Я її ще не вивчив до кінця. |
01:05:31 |
Ні, давайте. Обіцяю, що не |
01:05:34 |
Ні, може іншим разом. |
01:05:37 |
Гаразд. |
01:08:04 |
Пані Паскаль! |
01:08:05 |
Я… |
01:08:07 |
Я знаю. |
01:08:09 |
Я теж тебе хочу. |
01:08:31 |
Життя Гарольда було поповнене |
01:08:37 |
Однак, для Гарольда вони не |
01:08:42 |
Окрім одного. |
01:08:44 |
Коли Анна, зробивши |
01:08:49 |
Гарольд серцем відчув, що це |
01:08:55 |
Він знав, що вона в нього закохалась. |
01:09:01 |
Професоре Гілберт, це комедія. |
01:09:03 |
- Що? |
01:09:06 |
Жінка, котра ненавидить мене. |
01:09:10 |
Сьогодні вночі |
01:09:12 |
вона в мене закохалась. |
01:09:14 |
Вона? |
01:09:15 |
Це просто диво! І голос підтвердив |
01:09:19 |
Що ж. Прекрасно! |
01:09:20 |
Тепер мій список безкорисний, |
01:09:23 |
Який список? |
01:09:25 |
Список 7 живих письменників, котрі |
01:09:27 |
могли бути автором вашої розповіді. |
01:09:30 |
Виходячи з тих критеріїв, |
01:09:33 |
Якщо письменниця ще живий, |
01:09:38 |
Але судячи з усього, |
01:09:41 |
Ви житимете довгим |
01:09:43 |
До речі, це Карен Ейфел. Одна з моїх |
01:09:48 |
Привіт. |
01:09:49 |
Прекрасні трагедії. Неперевершені. |
01:09:51 |
Давайте я зроблю для вас |
01:09:58 |
Соціопатичний автор. |
01:10:00 |
- Я вам вдячний. |
01:10:04 |
Повідомте мені коли знову |
01:10:08 |
Хочу перевірити свої висновки. |
01:10:10 |
Гаразд. |
01:10:14 |
- Як називатиметься ваша нова книга? |
01:10:19 |
Про податки. |
01:10:23 |
Смерть і податки. |
01:10:25 |
Податки. Як у Бенджаміна Франкліна. |
01:10:28 |
Саме так. |
01:10:30 |
Ви неперевершені. |
01:10:32 |
Розкажіть про що буде ця книга? |
01:10:35 |
Про взаємозв’язок подій. |
01:10:39 |
Про невідворотність смерті. |
01:10:42 |
Про модні чоловічі аксесуари. |
01:10:44 |
- Боже мій, це вона! |
01:10:46 |
Це її голос. Вона і є оповідач. |
01:10:48 |
Цього не можу бути. |
01:10:49 |
Я певен. |
01:10:51 |
Гарольде, цьому інтерв’ю |
01:10:54 |
Невже досі хтось носить |
01:10:57 |
Це вона. |
01:10:59 |
Вона з Британії? |
01:11:00 |
Це вона. |
01:11:01 |
Карен Ейфел? |
01:11:03 |
Професоре Гілберт, я |
01:11:06 |
Нісенітниця. |
01:11:07 |
- Чому? |
01:11:11 |
І в кожній своїй книзі вона… |
01:11:16 |
Вбиває людей. |
01:11:18 |
Що? |
01:11:19 |
У кожній книзі, всі її книги про… |
01:11:22 |
Смерть. Вона вбиває. |
01:11:24 |
Кого? |
01:11:25 |
Героїв. |
01:11:27 |
Чотири чорних савани. Про що це? |
01:11:29 |
Про дівчинку, котра втрачає |
01:11:34 |
Де вона? |
01:11:36 |
Вона невловима. Повірте мені. |
01:11:40 |
Я вивчав її творчість, писав листи. |
01:11:44 |
Це остання її книга видана |
01:11:47 |
Після цього – жодного видання. |
01:11:51 |
Ви казали, вона знає місто. |
01:11:53 |
Раніше жила, а зараз – хтозна. |
01:11:55 |
Баннекер Прес 2267. |
01:11:59 |
Ви мене не слухаєте. Навіть якщо ви |
01:12:01 |
Я маю діяти. Дякую за допомогу. |
01:12:03 |
Стривайте. Вона пише лише трагедії. |
01:12:05 |
Я не вірю в Бога. |
01:12:35 |
Гаразд. Він приносить їй борошно. |
01:12:49 |
Кей, ви де були? |
01:12:53 |
Виходила за цигарками. |
01:12:56 |
І я придумала як вбити Гарольда. |
01:13:00 |
Купуючи сигарети? |
01:13:01 |
Вийшовши з магазину, |
01:13:05 |
мене осяйнуло. |
01:13:08 |
Як? |
01:13:10 |
Як і всі гідні ідеї, ця з’явилась |
01:13:15 |
Зрозуміло. |
01:13:17 |
І що його чекає? |
01:13:19 |
Це ідеально. Як я не подумала |
01:13:24 |
Це так просто, іронічно. |
01:13:27 |
Може навіть зворушливо. |
01:13:30 |
Це воно? |
01:13:32 |
Так. |
01:13:34 |
Ви записали це в блокноті? |
01:13:35 |
В автобусі. |
01:13:38 |
Добре. |
01:13:43 |
Тож, я закінчу книгу сьогодні. |
01:13:49 |
Я повідомлю видавців. |
01:13:52 |
Почну збирати свої речі. |
01:13:54 |
Вельми вдячна. |
01:14:07 |
БАННЕКЕР ПРЕС |
01:14:12 |
- Здрастуйте. |
01:14:15 |
Мені треба поговорити з Карен Ейфел. |
01:14:17 |
Перепрошую? |
01:14:18 |
Карен Ейфел. Вона ваш автор. Мені |
01:14:21 |
Пане, її тут немає. |
01:14:23 |
Ні, я знаю. Мені треба її знати. |
01:14:27 |
Ми лише видавництво. |
01:14:28 |
Правильно. Але ж є якийсь шлях |
01:14:32 |
В нас є адреса для |
01:14:35 |
Ні, я не можу їй писати. |
01:14:38 |
Звідки ви її знаєте? |
01:14:40 |
Я її брат. |
01:14:42 |
Брат? |
01:14:43 |
Чоловік її сестри. |
01:14:45 |
В неї є сестра? |
01:14:46 |
Ні я одружений з її братом. |
01:14:50 |
Пане, я прошу вас піти. |
01:14:55 |
Ні, послухайте. |
01:14:58 |
Я один з її героїв. |
01:15:02 |
Вона збирається мене вбити, |
01:15:08 |
Але я боюсь, це вб’є мене насправді. |
01:15:12 |
Сказати, щоб вона зупинилась. |
01:15:16 |
Привіт Гарольде. Гарний светр. |
01:15:32 |
Привіт, Гарольде. |
01:15:38 |
Привіт, Гарольде. Скільки |
01:15:39 |
Привіт, Гарольде. |
01:15:45 |
Привіт. Гарно виглядаєш. |
01:15:48 |
- Прителепкуватий вигляд в нього. |
01:15:51 |
Де б він не був, |
01:15:54 |
Привіт, Гарольде! |
01:15:57 |
Він мене ігнорує. |
01:16:01 |
Дивись. Тепер він йде. |
01:16:07 |
Був радий тебе бачити. |
01:16:09 |
Чувак, телефони вимкнено. |
01:16:34 |
Можна скористатись |
01:16:36 |
Мережі теж немає. |
01:16:37 |
Чорт забирай. |
01:16:39 |
З тобою все гаразд? |
01:16:40 |
Дейве, мені потрібна допомога. |
01:16:41 |
Без проблем. Яка? |
01:16:43 |
В тебе є дріб’язок? |
01:16:47 |
За мить Гарольд біг щосили |
01:16:51 |
до найближчого таксофону. |
01:16:56 |
Нарешті він його побачив. |
01:17:00 |
Гарольд наблизився до нього але |
01:17:03 |
короткозорим старим, котрий |
01:17:07 |
дочці в Денвер будь-що. |
01:17:09 |
На щастя Гарольд згадав про |
01:17:35 |
В першому апараті не було зумеру. |
01:17:38 |
Другий був заляпаний якоюсь |
01:17:44 |
Гарольд набрав номер на третьому, |
01:17:47 |
натискаючи кожну кнопку |
01:17:55 |
Задзвонив телефон. |
01:18:07 |
Телефон задзвонив ще раз. |
01:18:13 |
Не відповідайте. |
01:18:14 |
Хіба ви не казали, що цей телефон… |
01:18:32 |
Телефон задзвонив втретє. |
01:18:45 |
Алло. |
01:18:46 |
- Це Карен Ейфел? |
01:18:48 |
Мене звати Гарольд Крік. |
01:18:52 |
Перепрошую? |
01:18:53 |
Я Гарольд Крік. |
01:18:57 |
Це якийсь жарт? |
01:18:58 |
Ні. Я працюю в податковій. |
01:19:03 |
Коли я перебираю папери на роботі |
01:19:06 |
Боже. |
01:19:09 |
Пані Ейфел! |
01:19:11 |
Алло! |
01:19:21 |
Пані Ейфел! Алло! |
01:19:35 |
Впустіть його. |
01:19:36 |
Вітаю. |
01:19:39 |
Здрастуйте. |
01:19:41 |
Я Пені. Асистентка Кей. |
01:20:02 |
А я Гарольд. Її головний персонаж. |
01:20:07 |
Боже. |
01:20:17 |
Господи. |
01:20:19 |
Пані Ейфел! |
01:20:23 |
Ваше волосся. Ваші очі. |
01:20:27 |
Ваші пальці. |
01:20:32 |
Ваше взуття. |
01:20:38 |
Здрастуйте. |
01:20:40 |
Я Гарольд Крік. |
01:20:44 |
Я знаю. |
01:20:46 |
Як ви мене знайшли? |
01:20:50 |
Ми перевіряли вас років 10 тому. |
01:20:52 |
Ваш номер телефону |
01:20:57 |
Пробачте, але це дуже дивно. |
01:20:59 |
Це ви мені кажете! |
01:21:02 |
Вам здавалось, що ви збожеволіли? |
01:21:07 |
Злегка. Але ви не помилялись. |
01:21:10 |
А потім ви сказали: |
01:21:11 |
Чи здогадувався він. |
01:21:15 |
Так, розповідь від третьої особи |
01:21:16 |
Господи. |
01:21:20 |
Тобто, це казав хтось |
01:21:23 |
Принаймні, так говорив |
01:21:25 |
Професор Гілберт? |
01:21:27 |
Професор Джулс Гілберт? |
01:21:31 |
Він у захваті від ваших книг. |
01:21:33 |
Мені подобаються його листи. |
01:21:34 |
Я не… |
01:21:39 |
Тож ви розумієте навіщо я розшукав |
01:21:40 |
Що? |
01:21:45 |
Судячи з усього, ви ще не |
01:21:49 |
Чудово, що ми зустрілись |
01:21:54 |
Ви ж не вб’єте мене, правда? |
01:21:57 |
Ви вже його написали? |
01:21:58 |
Я. Майже. |
01:22:00 |
- Ви написали його. |
01:22:02 |
Але ж це лише чернетка. |
01:22:04 |
- Так. Щось на зразок. |
01:22:06 |
- Ще не надруковано. |
01:22:08 |
- Може й так підійде. |
01:22:11 |
Пробачте, я правил не знаю. |
01:22:14 |
Що значить «пробачте»?! |
01:22:18 |
Карен, нехай він прочитає. |
01:22:34 |
Хай прочитає. |
01:22:36 |
Ви її знайшли? |
01:22:38 |
Так. |
01:22:39 |
І що? |
01:22:41 |
Можливо, я вже мертвий. |
01:22:44 |
Просто це ще не надруковано. |
01:22:47 |
Ви читали? |
01:22:49 |
Намагався, але не зміг. |
01:22:52 |
Краще ви прочитайте і скажіть, |
01:22:58 |
Чи можу я уникнути цього. |
01:23:02 |
Чи є в мене шанси. |
01:23:04 |
Будь ласка. |
01:23:13 |
Гаразд. |
01:23:15 |
Добре. |
01:23:55 |
Ось ваша уніформа. |
01:23:58 |
Вас прийнято. Банета покаже |
01:24:03 |
- Класно. |
01:24:05 |
Я готовий. |
01:24:24 |
СМЕРТЬ ТА ПОДАТКИ |
01:25:03 |
Професоре Гілберт? |
01:25:07 |
Привіт, Гарольде. |
01:25:11 |
У вас стомлений вигляд. |
01:25:13 |
Ні, я просто спокійний. |
01:25:19 |
Гарольде, мені прикро. |
01:25:25 |
Ви маєте померти. |
01:25:27 |
Що? |
01:25:29 |
Це її шедевр. |
01:25:33 |
Це напевно найзначніший роман за |
01:25:39 |
І він буде вдалим лише |
01:25:43 |
Я міркував над цим і розумію |
01:25:53 |
Ви просите мене свідомо |
01:25:58 |
Так. |
01:26:01 |
Справді? |
01:26:04 |
Так. |
01:26:14 |
Я сподівався, що ви |
01:26:20 |
Мені шкода, Гарольде. |
01:26:24 |
Може ми спробуємо, може |
01:26:29 |
Ні. |
01:26:30 |
Ні? |
01:26:34 |
В кінцевому результаті – |
01:26:39 |
Має. |
01:26:41 |
Ні. |
01:26:44 |
Я змінюсь. |
01:26:48 |
Кину роботу. |
01:26:51 |
Поїду кудись з Анною. |
01:26:54 |
Я стану іншою людиною. |
01:26:58 |
Гарольде, послухайте мене. |
01:27:00 |
Я не можу зараз померти. |
01:27:04 |
Це так невчасно. |
01:27:09 |
Ніхто не хоч помирати, Гарольде. |
01:27:17 |
Гарольде, послухайте. |
01:27:21 |
Гарольде, колись ви помрете |
01:27:24 |
від інфаркту на лавці |
01:27:27 |
чи подавившись цукеркою, |
01:27:30 |
від довгої тяжкої хвороби, |
01:27:33 |
Ви помрете. Ви неодмінно помрете. |
01:27:38 |
Навіть якщо ви втечете від цієї |
01:27:42 |
Вона не буде такою поетичною та |
01:27:48 |
як це описала вона. |
01:27:53 |
Мені шкода. |
01:27:56 |
Але в цьому суть всіх трагедій. |
01:28:00 |
Герої помирають, |
01:28:42 |
- Але там є вільне місце |
01:29:22 |
Кей! |
01:29:35 |
Кей! |
01:29:39 |
Як думаєте, скількох |
01:29:45 |
Скількох? |
01:29:47 |
- Я не знаю. |
01:29:50 |
Я вбила вісьмох. Я порахувала. |
01:29:54 |
Вони вигадані. Вставайте. |
01:29:56 |
Гарольд Крік не вигаданий. |
01:29:58 |
Він не вигаданий, Пені. |
01:30:02 |
Кожна моя книга завершується |
01:30:07 |
Помирають гарні люди. |
01:30:09 |
Книга про шкільну вчительку Хелен. |
01:30:14 |
Я вбила її за день |
01:30:20 |
Хіба не жорстоко? |
01:30:23 |
А службовець-інженер Едвард! |
01:30:26 |
Я довела його до серцевого нападу |
01:30:30 |
в годину-пік. |
01:30:34 |
Я вбила його. |
01:30:37 |
Вбила. |
01:30:41 |
Пені, я вбила їх усіх. |
01:31:16 |
Пані Ейфел! |
01:31:22 |
Я щойно закінчив. |
01:31:25 |
Ви що? |
01:31:26 |
Я дочитав книгу за |
01:31:29 |
Вона неперевершена. |
01:31:31 |
Мені сподобався епізод |
01:31:35 |
Дякую. Я дуже рада… |
01:31:37 |
Послухайте, я |
01:31:39 |
прочитав і мені сподобалось. |
01:31:44 |
Я не дуже знаюсь |
01:31:48 |
здається, тут все просто. |
01:31:53 |
Мені сподобалась книга. |
01:32:13 |
Напередодні власної смерті |
01:32:16 |
Гарольд ні про що не підозрюючи |
01:32:21 |
Він завершив свій видатний аудит. |
01:32:25 |
Зробив кілька телефонних дзвінків, |
01:32:28 |
А у вашій програмі є |
01:32:32 |
І поїхав до пані Паскаль. |
01:32:35 |
Вона приготувала м’ясний рулет |
01:32:38 |
І вони разом дивились |
01:32:43 |
Був доволі приємний вечір. |
01:32:45 |
За інших умов його можна |
01:32:49 |
Але єдина річ, завдяки |
01:32:53 |
це ранок, що наступив слідом з ним. |
01:33:01 |
Я мушу тобі дещо сказати. |
01:33:03 |
Так? |
01:33:06 |
Так. |
01:33:08 |
- Це якась таємниця? |
01:33:14 |
Я тебе обожнюю. |
01:33:19 |
І я тебе обожнюю. |
01:33:25 |
Ти це хотів сказати? |
01:33:26 |
Ні. |
01:33:29 |
Я хотів тобі сказати ось що. |
01:33:31 |
Тільки вислухай мене уважно. |
01:33:34 |
Гаразд. |
01:33:37 |
Ти можеш заявити вартість |
01:33:41 |
як благодійний внесок. |
01:33:44 |
Вийде навіть більше ніж твій |
01:33:49 |
І це не суперечитиме закону. |
01:33:52 |
Гарольде, часом необхідно порушувати закони. |
01:33:56 |
Я теж хочу покращити наш світ. |
01:34:01 |
Я гадаю, це врятує тебе від в’язниці. |
01:34:08 |
Гаразд. |
01:34:09 |
Точно? |
01:34:11 |
Так. |
01:34:13 |
Ходи сюди |
01:34:17 |
і прошепочи іще щось про податки |
01:34:21 |
Мені це так подобається. |
01:35:47 |
За останні тижні багато чого |
01:35:51 |
Його ставлення до роботи. |
01:35:53 |
Його звичка все рахувати. |
01:35:55 |
Його особисте життя. |
01:36:01 |
Але серед усіх змін, що |
01:36:05 |
найзначнішим був той факт, |
01:36:10 |
він не спізнювався на автобус |
01:36:17 |
Гарольд не знав, що в ту середу, |
01:36:22 |
годинник чоловіка, що підказав йому |
01:36:25 |
Таким чином на цілих 3 хвилини |
01:36:29 |
звичний для Гарольда |
01:36:32 |
Не найстрашніша з помилок! |
01:36:37 |
Але якби Гарольд |
01:36:41 |
він би знову ледве встигав |
01:36:48 |
і він не підійшов би на |
01:36:54 |
Перепрошую. |
01:37:00 |
Гарольде! |
01:37:03 |
Цим фактом можна було б знехтувати, |
01:37:05 |
якби не трапилось |
01:37:41 |
Боже Всім лишатись на місцях. |
01:37:45 |
Давай, синку. |
01:37:50 |
ГАРОЛЬД КРІК БУВ МЕ |
01:37:52 |
- Не знаю звідки він узявся. |
01:37:54 |
Дзвони в диспетчерську. |
01:37:57 |
Я не вірю. |
01:37:59 |
- Це все моя провина. |
01:38:01 |
Як він? |
01:38:02 |
- Здається, він дихає. |
01:38:06 |
О господи. |
01:38:22 |
Увійдіть. |
01:38:27 |
Перепрошую. |
01:38:32 |
Ви професор Гілберт? |
01:38:36 |
Так. |
01:38:39 |
Здрастуйте. Я Карен Ейфел. |
01:38:43 |
Здається, в нас є |
01:38:48 |
Прошу, сідайте. |
01:38:52 |
Ні, я зайшла лише щоб… |
01:38:55 |
Ось. |
01:39:00 |
Це він. |
01:39:01 |
Так. |
01:39:04 |
Ви його читали? |
01:39:07 |
Ви не проти? |
01:39:12 |
Ні. |
01:39:16 |
Можливо, вас зацікавить |
01:39:34 |
Доброго дня. |
01:39:37 |
Привіт. |
01:39:39 |
А ви хоробрий вчинок зробили. |
01:39:45 |
Кинутись прямо під |
01:39:49 |
Трохи необдумано, але сміливо. |
01:39:52 |
Так. |
01:39:55 |
А як хлопчик? |
01:39:57 |
З ним все добре. |
01:39:59 |
Це добре. |
01:40:03 |
А зі мною все гаразд? |
01:40:06 |
Ви живий! |
01:40:08 |
Але з іншого боку, у вас |
01:40:11 |
Ви потрійний перелам |
01:40:13 |
Чотири зламані ребра, тріщина |
01:40:16 |
та розрив артерії на правій, |
01:40:20 |
Але дивом, металева пластинка |
01:40:24 |
і зменшила втрату крові, |
01:40:28 |
Що доволі непогано. |
01:40:30 |
Круто! |
01:40:31 |
Фізіотерапія, кілька місяців |
01:40:37 |
Єдине – ми не змогли видалити |
01:40:40 |
побоюючись пошкодити артерію. |
01:40:42 |
Тож, все буде добре. Лише шматок |
01:40:48 |
Вам пощастило! |
01:40:52 |
Авжеж. |
01:40:57 |
Лікарю Меркатур, |
01:40:59 |
Гаразд. |
01:41:01 |
О Боже! Гарольде! |
01:41:08 |
З мною все гаразд. |
01:41:10 |
Все добре. |
01:41:13 |
Ні, не добре. |
01:41:15 |
Ти тільки поглянь на себе. |
01:41:19 |
Ні я в порядку. |
01:41:20 |
Що сталось? |
01:41:23 |
Я кинувся під автобус. |
01:41:24 |
Що? Навіщо? |
01:41:28 |
Щоб врятувати |
01:41:32 |
Що? |
01:41:34 |
Я мав забрати його, |
01:41:41 |
Ти кинувся під автобус, |
01:41:45 |
В мене не було вибору. |
01:41:47 |
Я мусив це зробити. |
01:42:05 |
Піде. |
01:42:08 |
Погано. |
01:42:09 |
Не дуже, але піде. |
01:42:12 |
Непогано. |
01:42:14 |
Це не шедевр англійської літератури |
01:42:21 |
Знаєте, |
01:42:25 |
Мені і така оцінка згодиться. |
01:42:27 |
Хоча це не підходить до |
01:42:30 |
Поки ні. Я перепишу й решту. |
01:42:33 |
Моя асистентка попросила |
01:42:37 |
Навіщо? |
01:42:38 |
Не знаю. Вона дуже мила. |
01:42:40 |
Ні. Навіщо переписувати книгу? |
01:42:45 |
З багатьох причин. |
01:42:47 |
Я зрозуміла, що не можу. |
01:42:51 |
Бо він справжній? |
01:42:54 |
Бо це книга про людину, |
01:42:56 |
котра не знає, що помре |
01:43:00 |
Якщо людина знає, що помре, |
01:43:03 |
І робить це свідомо, |
01:43:08 |
Хіба не варто лишити |
01:43:14 |
Відкусивши шматочок |
01:43:17 |
Гарольд нарешті відчув, |
01:43:22 |
Часом, ми розгублюємось |
01:43:26 |
тонемо у повсякденній рутині |
01:43:29 |
в безнадійності та трагедії, |
01:43:32 |
і тоді ми дякуємо Богу |
01:43:36 |
І на щастя, коли печиво скінчиться |
01:43:40 |
у нас все одно залишиться |
01:43:45 |
щедрий та великодушний жест, |
01:43:48 |
ПРОГРАМА ДЛЯ ДОРОСЛИХ |
01:43:51 |
непомітна підтримка. |
01:43:54 |
ПЛАСТИРІ ВІД КУРІННЯ |
01:43:57 |
чи люблячі обійми, |
01:44:02 |
чи втішні слова. |
01:44:05 |
І не забудемо про |
01:44:11 |
та прищіпки для носу, |
01:44:20 |
тістечка, які недоїли, |
01:44:24 |
секрети, які шепотіли, |
01:44:30 |
і Фендери Стратокастери, |
01:44:34 |
і можливо гарне чтиво. |
01:44:39 |
Нам слід пам’ятати, |
01:44:42 |
нюанси, аномалії, тонкощі, які |
01:44:47 |
життя, насправді, частина великої |
01:44:51 |
врятувати нам життя. |
01:44:55 |
Можливо думка здасться дивною, |
01:44:58 |
але я знаю, що це правда. |
01:45:02 |
Так воно і було. |
01:45:04 |
Годинник врятував Гарольда Кріка. |