Zert
|
00:00:12 |
ЖАРТ |
00:02:12 |
Моє рідне місто... |
00:02:16 |
Вже 20 років я тут не живу. |
00:02:18 |
Воно лишає мене байдужим, |
00:02:22 |
за малим не викликає |
00:02:25 |
Я тут маю кілька приятелів, |
00:02:31 |
Сам не знаю чому. |
00:02:34 |
Проте несподівано я втішався тим, |
00:02:37 |
що саме тут можу втілити |
00:02:41 |
Причина, яка привела мене сюди |
00:02:43 |
мерзенною і вартою огиди. |
00:02:46 |
Ми познайомилися того тижня. |
00:02:52 |
Товарише Ян? |
00:02:54 |
Так. |
00:02:56 |
Я з радіо, Земанкова. |
00:02:58 |
Мене направили до вас, |
00:03:00 |
я маю підготувати програму |
00:03:03 |
і хотіла б почути |
00:03:08 |
- Ну, прошу... |
00:03:16 |
Дуже цікаво, як ви ставитесь |
00:03:24 |
Необідно зазначити, |
00:03:29 |
Так, я чула, наприклад, |
00:03:33 |
співпрацюватиме з іншими дослідницькими |
00:03:36 |
Це правда? |
00:03:39 |
Ви згодні, що це може призвести |
00:03:49 |
Вам дуже личить. |
00:03:55 |
- Справді? |
00:04:00 |
такою молодою. |
00:04:03 |
- Ви одружені? |
00:04:05 |
А чим займається пан чоловік? |
00:04:06 |
Викладає марксизм в університеті. |
00:04:12 |
Подружжя інтелектуалів. |
00:04:18 |
Як ви сказали вас звуть? |
00:04:20 |
Земанкова. |
00:04:22 |
- Це він? |
00:04:26 |
Пан чоловік в папіросниці! |
00:04:29 |
- Ви з ним знайомі? |
00:04:33 |
А він так одягається? |
00:04:36 |
Ні, це страшно стара фотка, |
00:04:40 |
Він співав? |
00:04:42 |
Як і всі ми тоді. |
00:04:45 |
Хіба ви не пам’ятате, |
00:04:48 |
Як же ми співали тих пісень... |
00:04:53 |
А сучасну молодь просто шкода: |
00:04:55 |
вже не здатні заспівати |
00:04:57 |
Я страшно люблю одну... |
00:05:04 |
З паном чоловіком |
00:05:08 |
А тої миті я почав її ненавидіти. |
00:05:13 |
Коли чоловік відчуває |
00:05:18 |
це надає йому наснаги наче кохання. |
00:05:23 |
...І світило сонце, і ми там стояли, |
00:05:52 |
Врешті я був радий, |
00:05:56 |
з її пухленькими щічками, |
00:05:59 |
Я могла би ще якось прийти до вас, |
00:06:02 |
аби узгодити те, що створила. |
00:06:05 |
Ви зі мною |
00:06:09 |
І тої миті я зрозумів, |
00:06:14 |
якої чекав 15 років. |
00:06:20 |
На сьогодні один одноліжковий. |
00:06:25 |
А на завтра два. |
00:07:02 |
Лікарня? Я б просив |
00:07:06 |
Костку! |
00:07:10 |
Вибачаюся, де він живе? |
00:07:36 |
- Добридень. |
00:07:42 |
Дякую. |
00:07:53 |
Ви ще згадуєте університет? |
00:07:59 |
З розчуленням. |
00:08:00 |
Звісно, ми вже старі, давно те було. |
00:08:06 |
Старіємо... |
00:08:13 |
Так, з цукром. |
00:08:16 |
Дуже приємно, що ви мене не забули. |
00:08:19 |
Вип’єте трохи чаю? |
00:08:29 |
Затісно тут. |
00:08:31 |
У мене в Празі не більше. |
00:08:36 |
Є свої переваги - ніхто |
00:08:40 |
Самотній людині добре не живеться. |
00:08:43 |
- Що ж ти не оженився? |
00:08:47 |
А може збираєтеся? |
00:08:49 |
Я маю знайому, їзжу до неї. |
00:08:53 |
А чому в неї не зостанетесь? |
00:08:55 |
Не стачить на мене місця. |
00:08:57 |
І костела там нема. |
00:08:59 |
Ви знаєте, я євангеліст. |
00:09:03 |
Власне, краще лишитись свободним. |
00:09:06 |
Нащо ви потребуєте свободи? |
00:09:10 |
А ви нащо? |
00:09:14 |
Я бабій. |
00:09:17 |
Не могли б мені завтра пополудні |
00:09:22 |
Безперечно. З радістю. |
00:09:26 |
А якщо ніде спинитися, |
00:09:29 |
Ні, це зайве. |
00:09:34 |
Але завтра я хотів би |
00:09:39 |
Природньо, не один. |
00:09:43 |
Я здогадався. |
00:09:47 |
Проходьте. |
00:09:52 |
Тягти обережно. |
00:09:57 |
А тут в мене така своєрідність. |
00:10:03 |
Бажаю, щоб це вам принесло |
00:10:07 |
Може принести лишень |
00:10:15 |
Гадаєте, що деструкція |
00:10:19 |
Я знаю, що ви... |
00:10:21 |
Ви тихий каменяр |
00:10:28 |
А я, знаєте... |
00:10:32 |
1 травня 1949 |
00:10:48 |
Давай! Давай! |
00:11:09 |
Це було п’янливо, |
00:11:11 |
долею людей і речей. |
00:11:13 |
Нам здавалося, що тримаємо в руках.. |
00:11:16 |
Стерно історії. |
00:11:18 |
І це змушувало нас радіти. |
00:11:21 |
Радість була поважною |
00:11:35 |
Чому ти так дивишся? |
00:11:38 |
Як? |
00:11:39 |
Так дивно всміхаєшся. |
00:11:43 |
Радію. |
00:11:45 |
Ніби щось про себе думаєш. |
00:11:52 |
Маркета була наче дух епохи: |
00:11:54 |
наївна, радісна |
00:11:59 |
А я намарно за нею вдаряв. |
00:12:02 |
Хай живе Совєтський Союз! |
00:12:05 |
Совєтський союз - |
00:12:31 |
Любов - це небо. |
00:12:34 |
Вітер, який дме, сподіваючись, |
00:12:39 |
Любов - це не просто хіть, |
00:12:46 |
На жаль, Маркета |
00:12:50 |
І відмовлялася тішитись. |
00:12:54 |
Я маю для тебе новину, Людвіку. |
00:12:58 |
Я теж. |
00:13:01 |
- Ти перша. |
00:13:07 |
Ваші поїхали, і ти хочеш |
00:13:14 |
Мене взяли на політнавчання |
00:13:18 |
Ти не радієш? |
00:13:22 |
Ні, не радію. |
00:13:24 |
Я надибав від товариша хату на тиждень. |
00:13:33 |
Ти мене не любиш. |
00:13:44 |
Невже ти не хочеш, |
00:14:06 |
Милий Людвіку! |
00:14:10 |
Заняття дуже цікаві. |
00:14:13 |
Я дізналася безліч нового, |
00:14:16 |
Я тобі перекажу. |
00:14:20 |
Кожного вечора Павел |
00:14:23 |
Тут я дізналася, |
00:14:26 |
Я щаслива. |
00:14:29 |
Мила Маркето! |
00:14:31 |
Оптимізм - опіум для народу. |
00:14:34 |
Здоровий дух |
00:14:36 |
Хай живе Троцький! |
00:14:38 |
Твій Людвік. |
00:15:02 |
Сідай. |
00:15:06 |
Знаєш певну Маркету Поспішелову? |
00:15:10 |
Звісно, хлопці. |
00:15:14 |
Переписуєшся з нею? |
00:15:17 |
Переписуюсь. |
00:15:19 |
І що ти їй пишеш? |
00:15:23 |
Не згадаєш, що ти востаннє писав? |
00:15:27 |
А що ти думаєш |
00:15:30 |
Що я мав би думати? |
00:15:32 |
Ти вважаш себе оптимістом? |
00:15:36 |
Я люблю пожартувати. |
00:15:40 |
І нігіліст може бути веселим. |
00:15:42 |
Може сміятися над |
00:15:46 |
Ти вважаєш, що оптимізм |
00:15:50 |
З чого ви це взяли? |
00:15:52 |
Ти писав чи не писав? |
00:15:55 |
Але то було просто так, |
00:15:57 |
Задля сміху. Цікаво. |
00:16:00 |
За твоїм останнім листом не видно, |
00:16:08 |
А чому ти кпиниш? Що тебе |
00:16:14 |
Хлопці... |
00:16:18 |
Бажано, щоб ти перестав |
00:16:22 |
Але ж, це лише кілька слів. |
00:16:25 |
Я сам не думав що пишу. |
00:16:27 |
Може написалося те, |
00:16:29 |
Може, якби краще подумав, |
00:16:34 |
Значить, написав без |
00:16:36 |
Бодай виказав себе. |
00:16:38 |
- Що ти читав з Троцького? |
00:16:41 |
- Хто позичав тобі ті книги? |
00:16:44 |
- З якими троцькистами пов’язаний? |
00:16:48 |
Троцькист! |
00:16:51 |
Безвідкладно позбавляємо тебе |
00:16:54 |
- Здай ключі. |
00:17:00 |
Всіх їх я добре знав. |
00:17:03 |
А цьому я намагався |
00:17:08 |
Але жодна його не схотіла, |
00:17:14 |
Тут він думав знайти контрагітки, |
00:17:19 |
Ге, невдаха. |
00:17:26 |
Подальшу твою долю вирішить |
00:17:33 |
Павле, ти чув, що сталось? |
00:17:39 |
Не бійся, партія розбереться. |
00:17:43 |
Бачив в деканаті секратарку? |
00:17:54 |
Дозвольте, |
00:17:56 |
Ні-ні, дякую, панове. |
00:18:00 |
Він кличе нас панами?! |
00:18:05 |
Ти показувала їм мої листи. |
00:18:08 |
А що я мала робити? |
00:18:14 |
Партія має право знати все. |
00:18:20 |
Я тебе не розумію. |
00:18:22 |
Здоровий дух пахне |
00:18:28 |
Чому ти такий грубий? |
00:18:32 |
Я тебе уникала. |
00:18:36 |
Але коли мені сказали, |
00:18:40 |
Хто тобі це сказав? |
00:18:42 |
- Земанек. |
00:18:46 |
Але це неможливо. |
00:18:48 |
Ні бійся. |
00:18:52 |
Я тебе не покину. |
00:18:55 |
Мені не страшно. |
00:18:58 |
Я залишуся коло тебе, Людвіку. |
00:19:02 |
Я допоможу тобі. |
00:19:09 |
Рятівниця. |
00:19:13 |
Якби я перед нею |
00:19:15 |
Вона б пожертвувала собою. |
00:19:18 |
А я при цьому |
00:19:21 |
яке досі лишалося неприступним. |
00:19:24 |
От лишень, я не відчував провини. |
00:19:27 |
Тож втратив і Маркету, |
00:19:30 |
І зостався цілком самотнім. |
00:20:40 |
У вас можна поснідати? |
00:20:43 |
Де там! Ми закриті. |
00:20:47 |
Я тут сижу тільки через вас. |
00:20:49 |
Як це? |
00:20:51 |
Хтось до вас приїде, |
00:20:57 |
Ну так, але об 11-й. |
00:20:59 |
А що я маю робити до 11-ти? |
00:21:02 |
А я що? |
00:21:05 |
Чим тут можна зайнятися |
00:21:08 |
Спати. |
00:21:12 |
Якби мені так спалося. |
00:21:25 |
Громадяни та громадянки. |
00:21:29 |
пройде традиційна кінна |
00:21:32 |
Дякуємо за організацію |
00:21:36 |
Також висловлюємо подяку |
00:21:39 |
за представлених коней. |
00:21:42 |
Таким чином, "Їзда Королів" |
00:21:47 |
Всіх вас сердечно запрошуємо, |
00:23:41 |
Вітаємо вас, Маріє Коломазнікова! |
00:23:45 |
Вітаємо вас, громадяни! |
00:23:48 |
Замість брами і замків, |
00:23:55 |
Пан голова всміхається, |
00:24:00 |
Ратуша в своїй красі |
00:24:03 |
Заспокоїть вас, вколише |
00:24:09 |
Вічне сонечко сіяє, |
00:24:23 |
Шановні батьки! |
00:24:26 |
Сьогодні ми переживаємо |
00:24:31 |
привітання життя ваших |
00:24:36 |
Які виростатимуть, щоб стати гордістю |
00:24:43 |
А зараз розглянемо справу |
00:24:48 |
Я вам прочитаю дописи |
00:24:53 |
Перший був написаний |
00:24:54 |
В гестапівській катівні, |
00:25:02 |
Я довго чекав тебе, смерте! |
00:25:06 |
Та я сподівався, що ми зустрінемось |
00:25:13 |
Що я ще житиму вільним життям. |
00:25:17 |
Що мені ще багато доведеться |
00:25:27 |
Ах, люди! |
00:25:31 |
як би ми жили, зустрівшись |
00:25:36 |
Коли збудеться те, чого ми прагнули, |
00:25:46 |
І в цьому світі, якого ми прагнули |
00:25:55 |
Один комуніст пише |
00:25:59 |
Оптимізм - опіум для народу. |
00:26:04 |
Здоровий дух |
00:26:09 |
Хай живе Троцький! |
00:26:13 |
Твій Людвік. |
00:26:21 |
Як гадаєш, |
00:26:22 |
що б тобі сказали товариші, |
00:26:31 |
Вони стояли на життя, |
00:26:34 |
Вони б зрозуміли, що це жарт. |
00:26:39 |
Думаю, ми все почули. |
00:26:46 |
Пропоную вам прийняти рішення |
00:26:50 |
про виключення Людвіка Яна |
00:26:53 |
як з партії, |
00:26:58 |
Таким як він... |
00:27:02 |
Таким не місце в наших ВНЗ. |
00:27:07 |
Я хочу, аби ви свій погляд |
00:27:14 |
Хто за виключення? |
00:27:58 |
Дякую вам. |
00:28:38 |
Я потрапив до спеціального |
00:28:44 |
В осередок т. зв. "ворогів республіки". |
00:30:20 |
Людвіку! |
00:30:25 |
Я здивований, що бачу тут тебе. |
00:30:30 |
Чи хтось з них твій? |
00:30:31 |
Хто ж? Я стількох наробив!.. |
00:30:36 |
Ми збираємося трохи пограти, |
00:30:40 |
Чому ж? В мене ще є 45 хв. |
00:30:42 |
То йдемо з нами, йдемо. |
00:30:47 |
Це мій давній товариш. |
00:30:50 |
Ми опліч їхали в "Їзді Королів". |
00:30:53 |
Він чудовий кларнетист, |
00:31:02 |
Не хочете зіграти? |
00:31:04 |
Ні, дякую. Я вже 10 років |
00:31:10 |
Звісно, життя в Празі - |
00:31:16 |
Але не йди! |
00:31:18 |
Тож сядь на хвилинку. |
00:31:24 |
Так, хлопці... |
00:31:57 |
Не стійте! Активніше! |
00:32:00 |
Ліниве одоробло! |
00:32:04 |
Ти в армії! |
00:32:10 |
Працюй! Ви там! |
00:32:14 |
Ставай до роботи! |
00:32:24 |
Солдат - це честь. |
00:32:28 |
Ви не солдати! |
00:32:32 |
Республіка не дає зброї |
00:32:35 |
Вас варто заарештувати. |
00:32:37 |
Але вам пощастило, |
00:32:40 |
І пробудете тут стільки, |
00:32:47 |
Кругом руш! |
00:32:57 |
Кругом руш! |
00:33:16 |
"Добре. Добре, що вже не погано. " |
00:33:19 |
Це ми самі склали. |
00:33:35 |
Я був остаточно |
00:33:41 |
2,5 років такої служби. |
00:33:44 |
Рік армійського ув’язнення. |
00:33:47 |
Три роки в шахтах. |
00:33:50 |
Шість років. |
00:34:50 |
Я знайшов друзів: |
00:34:53 |
Індріх, котрий посилав маніфести Сталіну |
00:35:03 |
Матлош. Цей чудово вмів |
00:35:13 |
Алексей, син високопосаженого партійця, |
00:35:23 |
Ченек, його виключили з художньої школи |
00:35:28 |
Тут він обмальовував стіни. |
00:35:31 |
Панове, це Аленка. |
00:35:34 |
Вона мені трапилася у моїх 16 років. |
00:35:36 |
Офіцерська жіночка - |
00:35:40 |
Он знов вона, з заду. |
00:35:45 |
Подивіться на цей королівський задок! |
00:35:50 |
Страшно любила, щоб лупили по ньому, |
00:35:58 |
Ця позувала у школі, а за дверима її |
00:36:07 |
Ну, а це була дівка - пані! |
00:36:11 |
Бачете цяточку? Від сигарети. |
00:36:15 |
Ця дама, панове, мала секс, |
00:36:23 |
Ми всі б там вмістилися: |
00:36:42 |
Що це означає? |
00:36:45 |
Тут алегорично закладено |
00:36:50 |
у справі визволення республіки. |
00:36:53 |
Це армія, по інший бік - робочий клас. |
00:36:58 |
Тут символ свободи, рівності, звільнення. |
00:37:03 |
А там - буржуазія |
00:37:31 |
Як виявилося, солдати, ваш фізичний |
00:37:36 |
А для вас планується провести змагання. |
00:37:41 |
Розділіться, четверо бігтимуть |
00:37:48 |
Солдат, що біжить з правої сторони, |
00:37:56 |
той біжить назад і так далі. |
00:37:59 |
Команда офіцерів |
00:38:05 |
Це називається естафета! |
00:38:07 |
Ясно? |
00:38:09 |
Приготуватися до старту! |
00:38:15 |
Увага! |
00:38:22 |
Швидше! Ворушись! |
00:38:42 |
Біжіть же! Що з вами! |
00:38:58 |
Пане лейтенанте, взводний Голий. |
00:39:03 |
Біжи-біжи! |
00:39:06 |
Взвод, струнко! |
00:39:12 |
Ну, що там? |
00:39:14 |
Біжи хутчіш! |
00:39:49 |
Чому ви бігли так повільно? |
00:39:51 |
Ми втомилися, товаришу лейтенант. |
00:39:57 |
Хто втомився, здійміть руку! |
00:40:05 |
Добре. Тобто всі. |
00:40:10 |
- Ні, я ні! |
00:40:17 |
То ви не стомлені? |
00:40:21 |
Як же ти не втомився? |
00:40:24 |
Тому що я комуніст! |
00:40:28 |
Прийшов останнім, |
00:40:31 |
Ні, не був. |
00:40:33 |
Ти саботував військову підготовку. |
00:40:36 |
14 днів ув’язнення. |
00:40:50 |
Мого батька арештували за шпіонаж. |
00:40:53 |
Партія забов’язана мені не вірити. |
00:40:56 |
Я його відрікся. |
00:40:59 |
Як це? |
00:41:03 |
- Власного батька? |
00:41:09 |
Наш командир - саботажник. |
00:41:12 |
Замість виховання, |
00:41:14 |
підбурює на ненависть. |
00:41:18 |
Я написав до партії. Побачиш. |
00:41:28 |
Класовий ворог прокрався |
00:41:34 |
Внадився підламати основи |
00:41:40 |
Один з них зараз поміж нами. |
00:41:54 |
Впізнаєш? |
00:41:59 |
Так. |
00:42:01 |
Ти паршивий пес, |
00:42:10 |
Псяча брехня не дійде до неба! |
00:42:17 |
Для тебе ще один лист. |
00:42:26 |
Вголос! |
00:42:39 |
Читай! |
00:42:45 |
Не читатимеш? |
00:42:50 |
До землі! |
00:43:30 |
Читай. |
00:43:39 |
Повідомляємо вас, |
00:43:46 |
вас виключили з комуністичної |
00:43:50 |
за співпрацю з ворогом. |
00:44:29 |
- Вставай! |
00:44:36 |
Вставай, дурню! |
00:44:38 |
Не псуй розваги, більшовику! |
00:44:48 |
Вставай, покидьку! |
00:44:51 |
Вставай! |
00:45:47 |
Павза, хлопці. |
00:45:50 |
То як, Людвіку? |
00:45:53 |
Ну так, гарно. |
00:45:57 |
Ось, бачиш, чого ж ти |
00:46:01 |
Для тебе це вже нічого не означає? |
00:46:19 |
Пригадуєш? |
00:46:23 |
Воно мене гнітить. |
00:46:25 |
Але ж ти її любив. |
00:46:29 |
Я знаю, ці пісні |
00:46:34 |
Все інше змінилося. |
00:46:36 |
Ти сам змінився Людвіку. |
00:46:40 |
Змінився. |
00:46:42 |
А я ні. |
00:46:47 |
Отже, скрутно тобі, Ярко. |
00:46:50 |
Я тебе не розумію. |
00:48:02 |
Вибачте, тут проживає товариш Ян? |
00:48:25 |
Я вже боявся, що ви не приїдете. |
00:48:31 |
- Офіціанте! |
00:48:34 |
- Ми можемо пообідати? |
00:48:40 |
Пане офіціант! |
00:48:42 |
У вас є водка? |
00:48:44 |
Водки нема. |
00:48:45 |
- А що у вас знайдеться? |
00:48:49 |
Принесіть нам 2 житньої. |
00:48:51 |
Вибачте, я не спитав, |
00:48:54 |
Я ще ніколи не пила. |
00:48:56 |
Це такий народний напій. |
00:48:58 |
Так? Це чудово, я страшно таке люблю. |
00:49:05 |
Куди ходять шофери. |
00:49:08 |
А ви змішуєте пиво з ромом? |
00:49:11 |
Ні, ніколи. |
00:49:14 |
Але ж любите народне оточення. |
00:49:16 |
Так, люблю. |
00:49:23 |
Або шпикачики з цибулею. |
00:49:27 |
Просто обожнюю! |
00:49:34 |
За житню. |
00:49:43 |
Знаєте, я завжди прагнула |
00:49:48 |
Таких мало. |
00:49:49 |
Але ж є. |
00:49:52 |
Ви, наприклад. |
00:49:58 |
- Насправді ні. |
00:50:04 |
Головне, аби людина була |
00:50:12 |
Ви мені подобаєтеся. |
00:50:15 |
Але ви заміжня. |
00:50:18 |
Нащо тут таке? |
00:50:24 |
Чому б не поставити щось, |
00:50:28 |
А не таку містику. |
00:50:35 |
- Ні? |
00:50:40 |
Ваша правда. |
00:50:45 |
Життя прекрасне. |
00:50:49 |
Життя чудове. |
00:50:56 |
Ви знаєте, я тут маю |
00:51:02 |
Заходьте. Справжня словацька винарня! |
00:51:08 |
Я певна, що ти знав масу жінок. |
00:51:12 |
Вони навчили вас |
00:51:18 |
Я знав багатьох жінок. |
00:51:25 |
Але зустріч з вами - |
00:51:30 |
Краще цього не казати, |
00:51:33 |
Ні, Гелено, я не брешу. |
00:51:40 |
Я вас чекав ще до |
00:51:45 |
Я повинен вас мати. |
00:51:47 |
Цього хоче сама доля. |
00:51:50 |
Зі мною те саме... |
00:51:53 |
Я боялася за свій шлюб, але.. |
00:51:58 |
Тільки з вами правда... |
00:52:01 |
Ви моя правда. |
00:52:05 |
І ви моя правда. |
00:52:07 |
А ким, власне, є ваш чоловік? |
00:52:11 |
- Чоловік... |
00:52:16 |
Там ми познайомилися. |
00:52:19 |
Гарні декорації для кохання. |
00:52:22 |
Так ви теж любите згадувати? |
00:52:26 |
- Це була найпрекрасніша |
00:52:30 |
А чоловік був вашим |
00:52:35 |
Якби я вам сказала, |
00:52:38 |
Де? |
00:52:40 |
На маніфестації. |
00:52:43 |
Та йдіть! |
00:52:45 |
Ну, була якась річниця. |
00:52:49 |
Трибуна була повна державців, |
00:52:53 |
Ціла площа скандувала і кричала. |
00:52:56 |
Вам це знайоме. Я стала коло Павла |
00:53:00 |
і почула, що він кричить |
00:53:08 |
- А він співав. |
00:53:13 |
Співав... |
00:53:30 |
Це був Павел. Він умів |
00:53:37 |
Роздягніться, Гелено. |
00:53:46 |
Роздягайтеся. |
00:53:50 |
Не дивіться. Прошу, |
00:53:57 |
Я хочу вас бачити. |
00:54:00 |
Надто світло. |
00:54:01 |
Це добре, роздягайтеся. |
00:54:13 |
Йди до мене. |
00:54:16 |
Йди, йди. |
00:55:42 |
Любчику! Любчику, |
00:55:49 |
Йди до мене, йди. |
00:55:55 |
Cідай коло мене. |
00:55:57 |
Що хочеш? |
00:55:59 |
Ти здивуєшся: |
00:56:03 |
Налий мені. Налий мені, |
00:56:09 |
Для цього не потрібна водка. |
00:56:10 |
Але мені хочеться! |
00:56:18 |
Залиш тут. |
00:56:27 |
- Я й не знала.. |
00:56:32 |
Що закохаюся в тебе. |
00:56:36 |
Ти такий схожий на Павла. |
00:56:41 |
Що? |
00:56:44 |
Ні, любчику! |
00:56:50 |
Я вже 3 роки з ним не живу. |
00:56:54 |
- Як так? |
00:56:59 |
- Брешеш! |
00:57:02 |
Проживаємо в однім помешканні, але |
00:57:05 |
тобі нічого переживати. |
00:57:08 |
Не брешу. Знаєш що? |
00:57:15 |
Бачиш, як я тебе кохаю. |
00:57:24 |
Побачимось на |
00:57:38 |
Доброго вечора. |
00:57:42 |
Як чудово побачити когось |
00:57:46 |
з пласкими грудьми |
00:57:52 |
Дивні враження від |
00:57:57 |
Це не було кохання. |
00:58:02 |
Це було не-кохання. |
00:58:06 |
Шкода. |
00:58:09 |
Я не мав вам цього казати, |
00:58:14 |
Ви не любите людей, Людвіку. |
00:58:17 |
А чому я маю їх любити? |
00:58:21 |
Ви не мусите питати "чому?", |
00:58:26 |
Але я до всього шукаю доказів. |
00:58:29 |
Мене вигнали з університету |
00:58:32 |
Та все одно я не з вами. |
00:58:35 |
Досі не можете забути ту залу, |
00:58:40 |
Вважаєте, що всі люди - |
00:58:44 |
Та ні, всі люди - мої друзі. |
00:58:50 |
Проти мене здіймали руки |
00:58:55 |
І ви досі їх не простили. |
00:58:58 |
Ви досі не простили людство. |
00:59:01 |
Але світ, де нікому не прощено. |
00:59:09 |
І ви живете в пеклі, Людвіку. |
01:00:28 |
- Дозвольте. Привіт. |
01:00:32 |
Добрий день. |
01:00:35 |
- Я піду щось вип’ю. |
01:00:36 |
- Індро, я б хотіла наодинці... |
01:00:43 |
- То як справи? |
01:01:05 |
- Гарна у вас сливовиця! |
01:01:28 |
Привіт, Людвіку. |
01:01:43 |
Вітаю. |
01:01:48 |
Стільки часу не бачились! |
01:01:57 |
Вєро, підійди, я маю |
01:02:01 |
Це мій університетський товарищ. |
01:02:03 |
- Брожева, дуже приємно. |
01:02:07 |
Я не чекав, спіткати тебе в такій дірі. |
01:02:11 |
Я тут народився. |
01:02:13 |
В такім разі це не діра. |
01:02:19 |
Але я не дивуюся, що ти тут. |
01:02:23 |
Ти завжди кохався на фольклорі. |
01:02:27 |
Але ми тут не задля цього. |
01:02:29 |
Ми лише проїздом, |
01:02:34 |
Я спинився тут через дружину. |
01:02:43 |
- Вам не подобається |
01:02:45 |
- Так, але... Цікавіше, |
01:02:54 |
На них не можна ображатися. |
01:02:56 |
Нині молодь інша, ніж були ми. |
01:02:59 |
А яким ти був? |
01:03:02 |
Яким був студентом? |
01:03:05 |
Ну який... Популярний. |
01:03:10 |
Як зараз. |
01:03:12 |
Дотепний, блискучий. |
01:03:15 |
Всі тебе обожнювали, так? |
01:03:17 |
Ми його теж обожнюємо. |
01:03:20 |
Я хочу морозива. |
01:03:35 |
- Ці двадцятилітні зовсім інакші від нас. |
01:03:40 |
Але за це я їх люблю. |
01:03:44 |
Ми просиділи все життя на зборах. |
01:03:47 |
Вони подорожують. |
01:03:50 |
Ми хотіли врятувати світ, |
01:03:55 |
І саме так вони можуть |
01:03:58 |
- Мене вдарив кінь. І тобі. |
01:04:02 |
Воно таки дике. |
01:04:07 |
Застаріло це, так? |
01:04:09 |
Я все згадував, як ти завше на 1 травня |
01:04:15 |
Ні, я не можу цього уявити. |
01:04:19 |
Я й сам не можу. |
01:04:23 |
Всі ті паради, |
01:04:29 |
То був мур за яким ховалися, |
01:04:35 |
невинних людей. |
01:04:38 |
Ми жили у в’язниці, |
01:05:05 |
Он Гелена. |
01:05:08 |
Їй личить, еге ж? |
01:05:11 |
Я розумію, що ти |
01:05:15 |
Я не проти, що ж. |
01:05:19 |
Але будь уважний - |
01:05:23 |
Той механік вже 2 роки за нею дуріє. |
01:05:27 |
Цей малий? |
01:05:29 |
Такого здорованя непросто ум’яти. |
01:05:33 |
- Звісно, тобі це під силу. |
01:05:37 |
Не забувай, що я був у копальнях, |
01:05:40 |
Ти був у копальнях? |
01:05:44 |
На літній роботі? |
01:05:45 |
- Так. |
01:05:46 |
- Шість років. |
01:05:55 |
- Доброго дня. |
01:05:57 |
Ні, не хочеться. Дякую. |
01:05:58 |
І ви не хочете? Ніхто не хоче. |
01:06:02 |
- Ви познайомилися? |
01:06:05 |
- Як це? |
01:06:10 |
- Боже, яка випадковість! |
01:06:15 |
Я вас не представила. |
01:06:19 |
- Індра Ткадлечка. |
01:06:28 |
Мені подарували. Гарне, так? |
01:06:31 |
Тобі личить. |
01:06:32 |
Ми з панною Брожевою гадали, |
01:06:36 |
Але розумію, що тобі |
01:06:39 |
- Ви поїдете з нами? |
01:06:42 |
Я не маю авта. |
01:06:45 |
То будеш мати найліпше товариство. |
01:06:51 |
- Але я їзжу 130, аби не злякалися. |
01:06:54 |
Міг би спокійно їхати з нами, але гадаю, |
01:06:57 |
що ти віддаєш перевагу новій |
01:07:09 |
- Ну, маємо поспішати. Бувай, Гелено. |
01:07:44 |
Індро, будь ласка, |
01:07:52 |
Людвіку, ти повинен знати: |
01:07:54 |
- Чого тобі? |
01:07:57 |
я йому все сказала, |
01:08:00 |
- Це безглуздо. |
01:08:02 |
Привіт! |
01:08:05 |
Це не має жодного сенсу. |
01:08:08 |
Ні, зрозумій, я не можу |
01:08:12 |
Я ж кохаю тебе і не |
01:08:16 |
- Це просто безглуздо. |
01:08:19 |
Я страшно щаслива, |
01:08:26 |
Але я не люблю тебе. |
01:08:30 |
Це не правда. Любиш, |
01:08:33 |
- Пусти! |
01:08:40 |
Людвіку, зачекай! |
01:08:42 |
Це неправда. Адже це неправда? |
01:08:45 |
Поміж нами ніколи нічого не було. |
01:08:49 |
Ти думаєш позбутись мене, |
01:08:55 |
Не дам! Не дам! |
01:09:50 |
Ярко, я маю прохання. |
01:09:53 |
Можна сьогодні зіграти з вами? |
01:09:57 |
Ну, йди. |
01:10:02 |
Напийся. |
01:10:31 |
Гелено, що з тобою? |
01:10:35 |
Йди геть! Забирайся! |
01:10:39 |
Я отруїлася! |
01:10:46 |
Йди геть. Я вже нікого не маю. |
01:10:53 |
Це неправда, Гелено. |
01:11:03 |
Якби той негідник знав... |
01:11:07 |
Я вб’ю його! |
01:11:09 |
Індро, я помру. |
01:11:13 |
Я з’їла всі твої таблетки. |
01:11:16 |
Ні, не помреш, то було |
01:11:21 |
Що? Йди геть. Геть! |
01:11:28 |
Гелено, я його знайду. |
01:13:06 |
Для цієї зубожілості |
01:13:09 |
Знаєте, хлопці, підемо в поле. |
01:13:16 |
- Так як грали раніше. |
01:13:21 |
Не дурійте, хлопці. Маємо замовлення |
01:13:27 |
Як же тут грати? |
01:13:31 |
Що за гра для такого зубожіння. |
01:13:35 |
Я хочу грати задля радості. |
01:15:02 |
- Сердце? |
01:15:05 |
Гадаю, рука. |
01:15:11 |
Що з ним? |
01:15:14 |
- Прокляття!.. |
01:15:24 |
Мені найбільше дошкуляє, що |
01:15:27 |
Зачекай трохи. |
01:17:09 |
Ти, дурню. Тебе я бити не хотів. |
01:17:18 |
Кінець. |
01:17:22 |
Переклад, субтитри |